На практиці виникає питання, чи може бути притягнуто до кримінальної відповідальності службових осіб, які задекларували податкові зобов’язання, але не сплатили їх у встановлений строк до бюджету.

Здається, що Єдиний державний реєстр судових рішень (як таке собі «невичерпне джерело знань») може дати відповість навіть на це питання.

Розглянемо дві аналогічні справи з реєстру. Це справи ДП «Миргородський комбінат хлібопродуктів №1» ([необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]) та ТОВ «Цукровий завод «Махаринецький» ([необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]). Справи розглянуті у 2011 році місцевими загальними судами.

У даних справах директорів підприємств було засуджено за те, що вони не забезпечили погашення задекларованих податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб та єдиного соціального внеску (збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) при наявності на те фінансової можливості.

При цьому дії директора ДП «Миргородський комбінат хлібопродуктів №1» було кваліфіковано як службову недбалість (ст. 367 Кримінального кодексу), а дії директора ТОВ «Цукровий завод «Махаринецький» - як ухилення від сплати податків/єдиного соціального внеску (статті 212 та 212-1 Кримінального кодексу).

Чи може цей підхід бути розповсюджений на інші податки та збори? Скажімо, чи можуть притягнути до кримінальної відповідальності директора, який задекларував податок на прибуток до сплати, але не сплатив його у встановлений строк?

Здається, що швидше так, ніж ні. Навіть незважаючи на те, що законодавством не передбачено пріоритетності погашення зобов’язань з податку на прибуток перед виконанням інших грошових зобов’язань, правоохоронні органи можуть узріти злочин у діях директора, який наявну на поточному рахунку підприємства суму «Х» спрямує не до бюджету, а, наприклад, на оплату сировини і матеріалів, необхідних для продовження господарської діяльності.

У вказаних вище справах, судді явно не обтяжували себе міркування щодо пріоритетності/непріоритетності здійснення тих чи інших платежів. Якщо б вони виходили з того, що притягнути до кримінальної відповідальності особу за несплату задекларованого податку (збору) можна лише у випадку, коли законодавством встановлено пріоритетність (першочерговість) сплати такого податку до бюджету перед здійсненням інших платежів, директорів зазначених підприємств було б засуджено тільки за несплату єдиного соціального внеску (збору не загальнообов'язкове державне пенсійне страхування), і не було б засуджено за несплату податку з доходів фізичних осіб.

Наразі, законодавством передбачено пріоритетність (першочерговість) погашення зобов’язань з єдиного соціального внеску (збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування)*, але не передбачено подібної пріоритетності для податку з доходів фізичних осіб.

*- ч. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]