Заказы на доработку 1С (сервис удаленной работы)

Хранилище

База знаний
Неназначенных незавершенных заказов: 1
Бесплатные отчеты, обработки, конфигурации, внешние компоненты для 1С Статьи, описание работы, методики по работе с 1С

Здравствуйте, гость ( Вход | Зарегистрироваться )



> Изменения в применении НДС. , С 2011 года, в связи со вступлением НК 2 страниц V   1 2 >          
logist Подменю пользователя
сообщение 22.12.10, 14:54
Сообщение #1

Про1С-ник
Иконка группы
Квалифицированный бухгалтерГений телепатии и социального моделированияЗа заслуги на форуме в 2010 годуМодератору Про1С (за заслуги в 2011 году)
Группа: Местный
Сообщений: 9564
Из: Kharkiv, UA
Спасибо сказали: 2536 раз
Рейтинг: 0

У Податковому кодексі України передбачені особливості застосування законодавства з питань податку на додану вартість, починаючи з 1 січня 2011 року. Основними відмінностями є:

1. Удосконалення процедури добровільної реєстрації платників податку на додану вартість.
У разі, якщо обсяги оподатковуваних операцій є меншими 300 тисяч гривень, така особа може бути зареєстрованою платником ПДВ, якщо обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання (не було передбачено діючими нормами Закону).
Ці ж умови можуть стати підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу.
При цьому про анулювання реєстрації платника податку податковий орган зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.
Особи, які перейшли на загальну систему оподаткування зі спрощеної системи оподаткування і не були зареєстровані платниками податку на додану вартість, підлягають обов’язковій реєстрації платниками податку на додану вартість з урахуванням вимог Кодексу. Обсяг оподатковуваних операцій (300 000 гривень) визначається, починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування.

2. Особа, утворена в результаті реорганізації платника податку (крім особи, утвореної шляхом перетворення), реєструється платником податку як інша новоутворена особа в порядку, визначеному Податковим кодексом, у тому числі у разі, коли до такої особи перейшли обов’язки зі сплати податку у зв’язку з розподілом податкових зобов’язань чи податкового боргу.
При цьому, на відміну від нині діючих норм Закону, у таких платників не виникає зобов’язання нараховувати умовний продаж по таких операціях на залишки товарно-матеріальних цінностей.

3. Вилучено із об’єкта оподаткування консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем.

4. Датою збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за загальними правилами, тобто виходячи з правила першої події.
Діючий порядок оподаткування таких операцій залишився тільки по операціях з експорту товарів, згідно з яким право на застосування нульової ставки має комітент.

5. Поряд з операціями з постачання житла (крім операцій з першого постачання новозбудованого житла), з 1 січня 2011 року також звільняються від оподаткування операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.

6. З 1 січня 2014 року передбачено зниження ставки податку на додану вартість до 17 %.
У період з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року передбачено застосування ставки податку у розмірі 20 відсотків.

7. Якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Разом з тим передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов’язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Платники, які застосовують касовий метод (в умовах Податкового кодексу України це особи, які надають житлово-комунальні послуги), мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
Визначено, що не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду.

8. Передбачено порядок розподілу податкового кредиту між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями.
Такий розподіл проводиться протягом усіх звітних періодів поточного року відповідно до частки використання товарів, визначеної за результатами співвідношення оподатковуваних і неоподатковуваних операцій в попередньому календарному році з перерахунком в останньому звітному періоді поточного року.

9. Передбачається запровадження автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість платникам, які відповідають одночасно визначеним обов’язковим критеріям (сумлінним платникам) та нарахування пені за несвоєчасне відшкодування таким платникам.

10. Право на застосування квартального звітного періоду мають платники податку на додану вартість, обсяг оподатковуваних операцій яких за 12 останніх послідовних календарних місяців не перевищує 3 000 000 грн. та які мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток.

11. Передбачається подальша автоматизація процесів адміністрування податку та електронна звітність:
1) передбачено подання платниками податку на додану вартість разом із податковою звітністю за відповідний звітний період реєстрів виданих і отриманих податкових накладних в електронному вигляді.
2) запроваджується поетапна реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно з яким тільки податкова накладна, зареєстрована в Єдиному реєстрі, є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту.


Signature
Личные бесплатные консультации не даю, для этого есть форум!

logist Подменю пользователя
сообщение 26.12.10, 23:19
Сообщение #2

Про1С-ник
Иконка группы
Квалифицированный бухгалтерГений телепатии и социального моделированияЗа заслуги на форуме в 2010 годуМодератору Про1С (за заслуги в 2011 году)
Группа: Местный
Сообщений: 9564
Из: Kharkiv, UA
Спасибо сказали: 2536 раз
Рейтинг: 0

Какой отчетный налоговый период по НДС необходимо применять юрлицу, уплачивающему ЕН по ставке 6 %, в том числе при переходе с упрощенной системы налогообложения на общую?

Согласно п. 202.1 ст. 202 разд. V Налогового кодекса Украины от 2 декабря 2010 года № 2755-VI (далее — НКУ) отчетным (налоговым) периодом является один календарный месяц, а в случаях, особо определенных этим Кодексом, календарный квартал.

Согласно п. 202.2 ст. 202 разд. V НКУ плательщики налога, которые в соответствии с п.п. «б» п. 154.6 ст. 154 НКУ имеют право на применение нулевой ставки налога на прибыль, на период с 1 апреля 2011 года до 1 января 2016 года могут выбрать квартальный налоговый период. Заявление о выборе квартального налогового периода подается в налоговый орган вместе с декларацией по результатам последнего налогового периода календарного года. При этом квартальный налоговый период начинает применяться с первого налогового периода следующего календарного года.

В соответствии с подраздел 8 разд. ХХ НКУ с 1 января 2011 года до внесения изменений в разд. XIV НКУ в части налогообложения субъектов малого предпринимательства применяется Указ Президента Украины от 3 июля 1998 года № 727 «Об упрощенной системе налогообложения, учета и отчетности субъектов малого предпринимательства» (со последующими изменениями) (далее — Указ), но с учетом особенностей, определенных этим подразделом.

Всем плательщикам единого налога, в том числе и тем, которые одновременно являются плательщиками НДС, Указом установлен квартальный налоговый период подачи отчетности, в том числе и по НДС. Таким образом, юридическое лицо, которое является плательщиком единого налога по ставке 6 % и плательщиком НДС, должно отчитываться по НДС ежеквартально до момента перехода на общую систему налогообложения. При этом заявление о применении налогового периода, равного календарному кварталу, им не подается.

С момента перехода на общую систему налогообложения юридическое лицо должно ежемесячно подавать налоговую декларацию по НДС, начиная с месяца, с которого право на применение специального режима налогообложения утрачено.


Signature
Личные бесплатные консультации не даю, для этого есть форум!

logist Подменю пользователя
сообщение 03.01.11, 18:09
Сообщение #3

Про1С-ник
Иконка группы
Квалифицированный бухгалтерГений телепатии и социального моделированияЗа заслуги на форуме в 2010 годуМодератору Про1С (за заслуги в 2011 году)
Группа: Местный
Сообщений: 9564
Из: Kharkiv, UA
Спасибо сказали: 2536 раз
Рейтинг: 0

Государственная налоговая администрация обнародовала[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] об утверждении документов налоговой отчетности в соответствии с пунктом 201.15 статьи 201 раздела V Налогового кодекса Украины.

В частности разработана форма налоговой отчетности по налогу на добавленную стоимость. Этим же проектом вынесен на обсуждение Порядок ее заполнения и подачи. Декларация состоит из вступительной части, служебных полей, 4 разделов и обязательных дополнений. Четвертый раздел заполняется работниками налоговой инспекции на оригинале декларации, остающемся в налоговой (только на нем). Все остальное заполняется плательщиком налога.

Подается декларация лично плательщиком или уполномоченным им лицом, может также посылаться по почте с уведомлением о вручении и с описью вложения или средствами электронной связи с в электронной форме с соблюдением условий законодательства о регистрации электронной подписи подотчетных лиц.


Signature
Личные бесплатные консультации не даю, для этого есть форум!

logist Подменю пользователя
сообщение 08.01.11, 23:48
Сообщение #4

Про1С-ник
Иконка группы
Квалифицированный бухгалтерГений телепатии и социального моделированияЗа заслуги на форуме в 2010 годуМодератору Про1С (за заслуги в 2011 году)
Группа: Местный
Сообщений: 9564
Из: Kharkiv, UA
Спасибо сказали: 2536 раз
Рейтинг: 0

Утверждена новая форма реестра выданных и полученных налоговых накладных.
[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]


Signature
Личные бесплатные консультации не даю, для этого есть форум!

Спасибо сказали: Vofka,

Vofka Подменю пользователя
сообщение 10.01.11, 8:22
Сообщение #5

У нас здесь своя атмосфера...
***********
Группа: Основатель
Сообщений: 13955
Из: Киев
Спасибо сказали: 4520 раз
Рейтинг: 3642.8

Ждем обновления 12000000.gif

logist Подменю пользователя
сообщение 16.01.11, 22:11
Сообщение #6

Про1С-ник
Иконка группы
Квалифицированный бухгалтерГений телепатии и социального моделированияЗа заслуги на форуме в 2010 годуМодератору Про1С (за заслуги в 2011 году)
Группа: Местный
Сообщений: 9564
Из: Kharkiv, UA
Спасибо сказали: 2536 раз
Рейтинг: 0

ГНАУ напоминает, что физлица — плательщики единого налога не могут оставаться плательщиками НДС в 2011 году. Их регистрация будет аннулирована на основании положений Налогового кодекса Украины.


Signature
Личные бесплатные консультации не даю, для этого есть форум!

logist Подменю пользователя
сообщение 18.01.11, 15:01
Сообщение #7

Про1С-ник
Иконка группы
Квалифицированный бухгалтерГений телепатии и социального моделированияЗа заслуги на форуме в 2010 годуМодератору Про1С (за заслуги в 2011 году)
Группа: Местный
Сообщений: 9564
Из: Kharkiv, UA
Спасибо сказали: 2536 раз
Рейтинг: 0

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 12.01.2011 р. N 674/7/16-1417



Державні податкові адміністрації в АР Крим,
областях, мм. Києві та Севастополі


Про окремі питання реєстрації та анулювання реєстрації платників ПДВ з 01.01.2011




У зв'язку з набранням чинності з 01.01.2011 Податковим кодексом України (далі – Кодекс) Державна податкова адміністрація України інформує про окремі питання реєстрації та анулювання реєстрації платників податку на додану вартість (ПДВ) з 01.01.2011.

Відповідно до положень розділу V Кодексу видано наказ ДПА України від 22.12.10 № 978 „Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість” (далі – Наказ № 97, яким визнається таким, що втрачає чинність Положення про реєстрацію платників податку, затверджене наказом ДПА України від 01.03.2000 № 79 ( у редакції наказу ДПА України від 30.09.2010 № 75 (далі – Наказ № 79).

Наказ № 978 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2010, набирає чинності з моменту офіційного опублікування. Згідно з пунктом 10 підрозділу 10 розділу XX Кодексу до набранням чинності зазначеним наказом застосовуються норми наказу № 79 в частині, що не суперечить Кодексу. Зокрема, при реєстрації платників ПДВ, з 01.01.2011 слід врахувати наступне.

З набранням чинності Кодексом змінюються умови добровільної реєстрації платниками ПДВ тих осіб, які не підлягають обов’язковій реєстрації. Зокрема, нормами статті 182 розділу V Кодексу встановлено, що якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми та обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

При цьому для прийняття рішення щодо добровільної реєстрації особи платником податку на додану вартість така особа має бути зареєстрована в органах реєстрації суб’єктом господарювання не менше ніж 12 календарних місяців та обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку такою особою, яка подала заяву про реєстрацію платником ПДВ, за останні 12 календарних місяців сукупно повинні становити не менше 50 відсотків загального обсягу постачання.

Реєстрація платників ПДВ з 01.01.2011 за добровільним рішенням повинна здійснюватись відповідно до положень Кодексу, у тому числі і тих осіб, якими реєстраційні заяви подані до 01.01.2011.

Що стосується анулювання реєстрації платників податку на додану вартість слід зазначити, що невиконання особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість за добровільним рішенням, вищезазначеної вимоги є підставою для виключення такої особи з реєстру платників податку на додану вартість відповідно до літери «и» підпункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.

Також з набранням чинності Кодексу змінено і перелік видів, на які поширюється спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства. Так, відповідно до статті 209 розділу V Кодексу дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється на платників податку, які здійснюють постачання сільськогосподарських товарів (послуг).

Перелік видів діяльності таких сільськогосподарських товарів (послуг) визначено у пункті 209.17 статті 209 розділу V Кодексу. До зазначеного переліку не включені види діяльності, що визначені у пункті 16 Переліку видів діяльності, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 № 23 (далі – Перелік), на які поширювались норми статті 8¹ Закону України "Про податок на додану вартість".

У зв'язку з цим суб’єкти спеціального режиму оподаткування, у спеціальних свідоцтвах яких зазначені види діяльності згідно з пунктом 16 Переліку, підлягають перереєстрації як суб'єкти спеціального режиму оподаткування (у зв'язку з необхідністю приведення у відповідність видів діяльності) або реєстрації платниками ПДВ на загальних підставах.

Для фізичних осіб – підприємців, що перебувають на спрощеній системі оподаткування відбулися наступні зміни. Відповідно до підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І, підпункту "в" пункту 1 підрозділу 8 розділу XX Кодексу фізичні особи - підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва відповідно до законодавства, не є платниками податку на додану вартість та реєстрація таких платників ПДВ анулюється згідно з підпунктом "в" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу.

До постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 № 507 "Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727" відповідні зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1196 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 р. № 507". При цьому, відповідно до зазначених змін суб'єкт малого підприємництва, який не є платником податку на додану вартість, у разі проведення операцій з імпорту товарів на митну територію України сплачує податок на додану вартість у визначеному Кодексом порядку.

Державна податкова адміністрація України зобов’язує довести зазначене до підпорядкованих структурних підрозділів для використання в роботі.

Заступник Голови
О.М. Любченко


Signature
Личные бесплатные консультации не даю, для этого есть форум!

logist Подменю пользователя
сообщение 19.01.11, 21:53
Сообщение #8

Про1С-ник
Иконка группы
Квалифицированный бухгалтерГений телепатии и социального моделированияЗа заслуги на форуме в 2010 годуМодератору Про1С (за заслуги в 2011 году)
Группа: Местный
Сообщений: 9564
Из: Kharkiv, UA
Спасибо сказали: 2536 раз
Рейтинг: 0

Юристы есть? Растолкуйте эти моменты:
Цитата(logist @ 18.01.11, 15:01) *
При цьому для прийняття рішення щодо добровільної реєстрації особи платником податку на додану вартість така особа має бути зареєстрована в органах реєстрації суб’єктом господарювання не менше ніж 12 календарних місяців та обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку такою особою, яка подала заяву про реєстрацію платником ПДВ, за останні 12 календарних місяців сукупно повинні становити не менше 50 відсотків загального обсягу постачання.

...
Що стосується анулювання реєстрації платників податку на додану вартість слід зазначити, що невиконання особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість за добровільним рішенням, вищезазначеної вимоги є підставою для виключення такої особи з реєстру платників податку на додану вартість відповідно до літери «и» підпункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.

ст. ПК 184.1 и)
Цитата
обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.


Я правильно понимаю, что если торгую чисто в розницу "Конечному покупателю", то я не могу стать плательщиком НДС?


Signature
Личные бесплатные консультации не даю, для этого есть форум!

logist Подменю пользователя
сообщение 20.01.11, 18:03
Сообщение #9

Про1С-ник
Иконка группы
Квалифицированный бухгалтерГений телепатии и социального моделированияЗа заслуги на форуме в 2010 годуМодератору Про1С (за заслуги в 2011 году)
Группа: Местный
Сообщений: 9564
Из: Kharkiv, UA
Спасибо сказали: 2536 раз
Рейтинг: 0

Положение о регистрации плательщиков НДС - [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]

Приказ о утверждении "Положения о регистрации плательщиков НДС - [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]


Signature
Личные бесплатные консультации не даю, для этого есть форум!

logist Подменю пользователя
сообщение 27.01.11, 21:14
Сообщение #10

Про1С-ник
Иконка группы
Квалифицированный бухгалтерГений телепатии и социального моделированияЗа заслуги на форуме в 2010 годуМодератору Про1С (за заслуги в 2011 году)
Группа: Местный
Сообщений: 9564
Из: Kharkiv, UA
Спасибо сказали: 2536 раз
Рейтинг: 0

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 24.01.2011 р. № 1704/7/16-1517


Державна податкова адміністрація України у зв'язку із численними запитами платників податків, органів державної податкової служби та з метою належної організації адміністрування податку на додану вартість надає методичні рекомендації для підготовки податкових консультації платникам щодо термінів подання декларації з податку на додану вартість та сплати податкового зобов’язання у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - Кодекс), який набрав чинність з 01 січня 2011 року (пункт 1 розділу ХІХ „Прикінцеві положення”).

І. Терміни подання декларації з податку на додану вартість

Статтею 34 розділу І Кодексу визначено види податкових періодів, з яких згідно з пунктом 202.1 статті 202 розділу V Кодексу для податку на додану вартість звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 розділу ІІ Кодексу визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Аналогічна норма для податку на додану вартість передбачена статтею 203 розділу V Кодексу, згідно з пунктом 203.1 якої визначено, що податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, і подається протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Для звітного (податкового) періоду, що дорівнює календарному кварталу, окремих правил подання звітності з податку на додану вартість статтею 203 розділу V Кодексу не встановлено, а тому для визначення терміну подання таких декларацій слід керуватися підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 розділу ІІ Кодексу.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 розділу ІІ Кодексу визначено, що податкова декларація за базовий (звітний) період, який дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків), подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Таким чином, податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 р. необхідно подати не пізніше 20 січня 2011 р., а податкову декларацію з податку на додану вартість за IV квартал 2010 р. необхідно подати не пізніше 09 лютого 2011 р.

У разі, коли дата подання декларації буде припадати на святковий (вихідний) день, для визначення граничного терміну її подання слід керуватись пунктом 49.20 статті 49 розділу ІІ Кодексу.

Абзацом першим пункту 49.20 статті 49 розділу ІІ Кодексу визначено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

ІІ. Сплата узгодженої суми податкових зобов’язань

Відповідно до абзацу першого пункту 57.1 статті 57 розділу ІІ Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 розділу ІІ Кодексу визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

При цьому, Кодекс, на відміну від Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі – Закон 2181), не передбачає перенесення строку сплати податкового (грошового) зобов’язання у разі, коли останній день сплати такого зобов’язання припадає на вихідний або святковий день.

Таким чином, у випадку визначення податкового (грошового) зобов’язання органом ДПС граничним днем сплати буде десятий календарний день, що настає за днем отримання платником відповідного податкового повідомлення рішення та/або за днем узгодження податкового (грошового) зобов’язання, а у випадку самостійного визначення податкового зобов’язання у податковій декларації (звітній/новій звітній) – десятий календарний день, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання такої податкової декларації.

Пунктом 203.2 статті 203 розділ V Кодексу визначено, що платник податку на додану вартість зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації з податку на додану вартість, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Враховуючи вищевикладене, останнім днем сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість, самостійно визначених платником у податковій декларації з податку на додану вартість, буде тридцятий календарний день, що настає за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (для платників, які подають звітність щомісячно), та п’ятидесятий календарний день, що настає за останнім днем звітного (податкового) кварталу (для платників, які подають звітність щоквартально).

Таким чином, сплатити суму податкових зобов’язань по податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 р. необхідно не пізніше 30 січня 2011 р., а по податковій декларації за VI квартал 2010 року – не пізніше 19.02.2011 р., а враховуючи те, що вказані дати припадають на неділю (30.01.2011 р.) та суботу (19.02.2011 р.), сплата податкових зобов’язань має бути здійснена до їх настання.

Повідомляючи вищевикладене, Державна податкова адміністрація України зобов’язує довести зазначене роз’яснення до відома платників податків і підпорядкованих органів державної податкової служби та забезпечити його врахування при проведенні контрольно-перевірочної роботи, винесенні рішень в процесі апеляційних узгоджень та при наданні податкових консультацій платникам податків.


Заступник Голови
О.М. Любченко


Signature
Личные бесплатные консультации не даю, для этого есть форум!

Спасибо сказали: Letavitsa,

logist Подменю пользователя
сообщение 19.02.11, 3:01
Сообщение #11

Про1С-ник
Иконка группы
Квалифицированный бухгалтерГений телепатии и социального моделированияЗа заслуги на форуме в 2010 годуМодератору Про1С (за заслуги в 2011 году)
Группа: Местный
Сообщений: 9564
Из: Kharkiv, UA
Спасибо сказали: 2536 раз
Рейтинг: 0

Нормативный акт, обязывающий платить за бланки регистрационного заявления и свидетельство о регистрации плательщика НДС, утратил силу.
Теперь при осуществлении процедур регистрации и перерегистрации лица в качестве плательщика НДС плата не взыскивается.


Signature
Личные бесплатные консультации не даю, для этого есть форум!

logist Подменю пользователя
сообщение 20.02.11, 14:14
Сообщение #12

Про1С-ник
Иконка группы
Квалифицированный бухгалтерГений телепатии и социального моделированияЗа заслуги на форуме в 2010 годуМодератору Про1С (за заслуги в 2011 году)
Группа: Местный
Сообщений: 9564
Из: Kharkiv, UA
Спасибо сказали: 2536 раз
Рейтинг: 0

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 14.02.2011 р. N 4021/7/16-1417


Державним податковим адміністраціям
в Автономній Республіці Крим,
областях, мм. Києві та Севастополі



Щодо проведення процедури реєстрації особи як платника ПДВ, та анулювання такої реєстрації



Державна податкова адміністрація України у зв’язку з набранням чинності з 01.01.11 Податковим кодексом України (далі – Кодекс) та на виконання рішення Громадської колегії, а також зважаючи на численні звернення, які надходять від регіональних ДПА з питань проведення процедури реєстрації особи як платника податку на додану вартість та анулювання такої реєстрації, надає методичні рекомендації для врахування під час проведення таких процедур, а також підготовки податкових консультацій платникам податків.

Реєстрація особи як платника податку на додану вартість та анулювання такої реєстрації регулюється статтями 180-184 розділу V Кодексу. Процедура реєстрації особи як платника податку на додану вартість та анулювання такої реєстрації відбувається у порядку, встановленому Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 978 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1400/18695 (далі – Положення).

Реєстрація особи як платника податку на додану вартість

Категорії осіб, які для цілей оподаткування податком на додану вартість мають право бути платниками податку на додану вартість, визначено у статті 180 розділу V Кодексу.

Статті 181 та 182 розділу V Кодексу визначають умови за яких, такі особи можуть або зобов’язані зареєструватись як платники податку на додану вартість.

Реєстрація особи як платника податку на додану вартість може здійснюватись як в обов’язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Обов’язкова реєстрація особи як платника податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу та пункту 3 розділу ІІІ Положення під обов’язкову реєстрацію як платника податку на додану вартість підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість).

Тобто, особа (у т. ч. і новостворена), окрім особи, яка є платником єдиного податку, зобов’язана зареєструватись як платник податку на додану вартість після моменту фактичного здійснення операцій з постачання товарів/послуг, сума яких сукупно перевищує 300 тис. гривень. При цьому, укладення цивільно-правових угод (договорів) на постачання товарів/послуг в сумі, що перевищує 300 тис. грн., чи наявність наміру у особи здійснювати діяльність, за результатами якої буде перевищено обсяг, визначений пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу, не є підставою для реєстрації особи як платника податку на додану вартість відповідно до вимог зазначеного пункту Кодексу.

Водночас, згідно з вимогами підпункту 6 пункту 180.1 статті 180 розділу V Кодексу, під обов’язкову реєстрацію як платник податку на додану вартість підпадають ті особи, що проводять операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України). При цьому реєстрація таких осіб як платників податку на додану вартість здійснюється незалежно від того, чи досягають вони загальної суми операцій з постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує такі особи згідно із законодавством.

Статтею 183 розділу V Кодексу та підпунктом «а» пункту 7 розділу ІІІ Положення визначено, що для реєстрації особи як платника податку на додану вартість в обов’язковому порядку така особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 розділу V Кодексу, має подати до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість (далі – Заява).

Крім того, згідно із пунктом 183.4 статті 183 розділу V Кодексу обов’язковій реєстрації як платник податку на додану вартість підлягає особа, що переходить на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування, у разі якщо така особа відповідає вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу. Датою переходу зазначеної особи на загальну систему оподаткування є дата її реєстрації як платника податку на додану вартість.

У разі якщо у такої особи на момент переходу із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування обсяг постачання товарів/послуг не перевищує суму, визначену у пункті 181.1 статті 181 розділу V Кодексу для обов’язкової реєстрації особи як платника податку на додану вартість, то у подальшому при визначенні обсягу оподатковуваних операцій слід керуватися пунктом 18 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, а саме обраховувати обсяг оподатковуваних операцій починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування.

Добровільна реєстрація особи як платника податку на додану вартість

Згідно із пунктом 182.1 статті 182 розділу V Кодексу та пунктом 4 розділу ІІІ Положення добровільно зареєструватися як платник податку на додану вартість може лише та особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу не є платником податку на додану вартість у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої статтею 181 розділу V Кодексу суми (300 тис. грн.) та обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку на додану вартість за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання.

Тобто, починаючи з 1 січня 2011 року особа, обсяг постачання товарів/послуг якої не перевищує 300 тис. грн., може зареєструватись як платник податку на додану вартість за добровільним рішенням у разі, якщо одночасно:

- зареєстрована суб’єктом господарювання не менше 12 календарних місяців;

- за останні 12 календарних місяців обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку на додану вартість сукупно становить 50 і більше відсотків загального обсягу постачання.

При цьому, якщо, наприклад, особа подала Заяву у січні 2011 року, то обрахунок відповідних обсягів постачання товарів/послуг іншим платникам податку на додану вартість здійснюється за попередні 12 календарних місяців, тобто з січня 2010 року по грудень 2010 року.

Відповідно до пункту 183.5 статті 183 розділу V Кодексу особи зазначені у пунктах 183.3. та 183.4 статті 183 розділу V Кодексу можуть вказати у Заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку на додану вартість. При добровільній реєстрації особи як платника податку на додану вартість такий день відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця).

Реєстрація особи як платника податку на додану вартість здійснюється за Заявою такої особи, яку має бути подано до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником податку на додану вартість і матиме право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

Якщо Заяву подано пізніше строку, визначеного пунктом 183.3 статті 183 розділу V Кодексу (20 календарних днів) до початку наступного податкового періоду, то в Заяві має бути визначено з якого саме податкового періоду така особа бажає зареєструватися як платник податку на додану вартість та матиме право на виписку податкових накладних.

У разі реєстрації особи як платника податку на додану вартість за добровільним рішенням орган державної податкової служби звертається до такої особи з пропозицією надати розшифровку обсягів постачання, у тому числі постачання платникам податку на додану вартість за останні 12 календарних місяців (в розрізі місяців) з метою визначення обґрунтованості реєстрації особи як платника податку на додану вартість, а також здійснення подальшого моніторингу настання підстав для анулювання такої реєстрації.

Слід зауважити, що особи, визначені у підпунктах 3, 4, 5, 7 пункту 180.1 статті 180 розділу V Кодексу, а саме особи, що ввозять товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, особи, що ведуть облік результатів діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи, особи – управителі майна, особи, що уповноважені вносити податок з об’єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, можуть бути зареєстровані як платники податку на додану вартість як в обов’язковому порядку (при дотриманні вимог статті 181 розділу V Кодексу), так і за їх добровільним рішенням (при дотриманні вимог статті 182 розділу V Кодексу).

Реєстрація сільськогосподарських підприємств, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість та подали до органу державної податкової служби заяву про реєстрацію їх як суб’єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість відповідно до пункту 209.10 статті 209 розділу V Кодексу здійснюється з дотриманням правил та у строки, що визначені статтею 183 розділу V Кодексу для реєстрації осіб як платників податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 183.8 статті 183 розділу V Кодексу орган державної податкової служби відмовляє в реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо за результатами розгляду Заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість згідно із статтею 184 розділу V Кодексу.

Тому сільськогосподарське підприємство, яке не зареєстроване як платник податку на додану вартість може бути зареєстровано суб’єктом спеціального режиму оподаткування при дотриманні вимог статті 181 або статті 182 розділу V Кодексу.

Вимоги до Заяви та її розгляд

Звертаємо увагу, що у разі, якщо останній день строку подання Заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день.

Дані Заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – ЄДР). Якщо у Заяві не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані (крім розділу 15 такої Заяви), її не скріплено печаткою заявника, не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису Заяви від особи, яка реєструється як платник податку на додану вартість, то відповідно до пункту 10 розділу ІІІ Положення протягом 10 робочих днів від дня отримання Заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову Заяву (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

При цьому, відповідно до пункту 11 розділу ІІІ Положення податковий орган відмовляє у реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо за результатами розгляду Заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу (пункт 5 розділу I, пункти 3, 4, підпункт 5.1 пункту 5 розділу III Положення), або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість згідно із статтею 184 розділу V Кодексу (пункт 1 розділу V Положення).

З метою підтвердження достовірності відомостей, зазначених особою у Заяві, податковий орган відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Положення може звернутися до державного реєстратора за отриманням витягу з ЄДР для підтвердження реєстраційних даних. В той же час, для підтвердження інших відомостей, зазначених у Заяві, у тому числі відомостей, які стосуються фінансово-господарської діяльності особи, податковий орган може звернутись до такої особи із письмовим запитом про надання відповідної інформації та копій необхідних документів відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 розділу І Кодексу, а також пункту 73.3 статті 73 розділу ІІ Кодексу. Орган державної податкової служби при розгляді Заяви та прийнятті рішення про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість з метою підтвердження відомостей, наведених у Заяві, також звертає увагу на показники податкової звітності та розрахунків стосовно інших податків, які подавались такою особою.

Одночасно з цим зауважуємо, що у зв’язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1236 втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року № 540, якою, зокрема, передбачалася плата за свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, а тому з 01.01.11 при проведенні процедур реєстрації та перереєстрації особи як платника податку на додану вартість така плата не стягується.

Перереєстрація особи як платника податку на додану вартість

У разі виникнення змін у даних платника податку на додану вартість або зміни місцезнаходження (місця проживання) проводиться перереєстрація особи як платника податку на додану вартість у порядку визначеному розділом IV Положення та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість підлягає заміні.

При перереєстрації особи як платника податку на додану вартість дата реєстрації її як платника податку на додану вартість не змінюється, а датою початку дії нового свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та датою анулювання старого свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість є останній день строку у 10 робочих днів від дня отримання додаткової Заяви з позначкою «Перереєстрація» (далі – Заява про перереєстрацію).

Відповідно до пункту 2 розділу IV Положення на бажання та згідно із Заявою про перереєстрацію платника податку на додану вартість датою початку дії нового свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та датою анулювання старого свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість може бути встановлений день до закінчення строку у 10 робочих днів від дня отримання Заяви про перереєстрацію. При цьому дата реєстрації особи як платника податку на додану вартість не змінюється, а датою початку дії нового свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та датою анулювання старого свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість є дата внесення відповідного запису до реєстру платників податку на додану вартість.

У зв’язку із цим, в залежності від того зазначена платником податку на додану вартість бажана дата чи ні буде визначено дату анулювання старого свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та дату початку дії нового свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Якщо у Заяві про перереєстрацію бажана дата не зазначена, то датою початку дії нового свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та датою анулювання старого свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість буде останній день строку у 10 робочих днів.

Якщо бажана дата перереєстрації особи як платника податку на додану вартість, зазначена в Заяві про перереєстрацію, відповідає дню до закінчення строку у 10 робочих днів від дня отримання Заяви про перереєстрацію і на момент обробки на центральному рівні така дата ще не настала, то датою початку дії нового свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та датою анулювання старого свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість буде бажана дата реєстрації.

Датою початку дії нового свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та датою анулювання старого свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість буде дата внесення відповідного запису до реєстру платників податку на додану вартість, якщо бажана дата перереєстрації особи як платника податку на додану вартість, зазначена в Заяві про перереєстрацію, настала на момент обробки Заяви про перереєстрацію на центральному рівні або якщо платником податку на додану вартість у розділі 18 Заяви про перереєстрацію замість дати буде зазначено «протягом 10 робочих днів» (у цьому випадку орган державної податкової служби має внести до реєстру платників податку на додану вартість в поле «бажана дата» дату отримання Заяви про перереєстрацію).

Анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість

Анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість здійснюється за наявності підстав передбачених статтею 184 розділу V Кодексу, та в порядку, визначеному розділом V Положення. Анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість може здійснюватись безпосередньо за заявою платника податку на додану вартість на підставах, визначених у підпунктах «а» - «и» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, та за ініціативою відповідного податкового органу на підставах, визначених у підпунктах «б» - «и» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу.

Рішення про анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу приймається за наявності відповідних підтвердних документів, які зазначені у підпункті 5.2 пункту 5 розділу V Положення.

Для анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість за підставами, визначеними підпунктами «а», «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, необхідно, щоб з моменту такої реєстрації минуло щонайменше 12 календарних місяців.

Стосовно анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість на підставі, визначеній підпунктом «и» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, слід зауважити, що така особа має бути зареєстрована суб’єктом господарювання не менше ніж 12 повних календарних місяців, що передують місяцю, в якому здійснюється анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Так, наприклад, якщо анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість відповідно до підпункту «и» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, зареєстрованої у січні 2011 року, відбувається у липні 2011 року то обрахунок відповідних обсягів постачання товарів/послуг такого платника податку на додану вартість для цілей анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість повинен здійснюватись за попередні 12 календарних місяців, тобто з липня 2010 року по червень 2011 року.

Необхідно також зауважити, що відповідно до пункту 184.7 статті 184 розділу V Кодексу платник податку за наслідками останнього звітного періоду зобов’язаний визнати умовне постачання товарів та необоротних активів, які залишаються на обліку та при придбанні яких суми податку на додану вартість були включені до податкового кредиту, та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів.

При цьому, у разі анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість за рішенням платника умовний продаж визначається платником у податковій декларації з податку на додану вартість за наслідками останнього звітного періоду на дату подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість.

У разі анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу умовне постачання товарів та необоротних активів відображається у податковій декларації з податку на додану вартість за наслідками останнього звітного періоду (з першого дня такого останнього звітного періоду по день анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість включно).

Зазначені норми щодо нарахування умовного постачання не стосуються лише випадків реорганізації платника податку на додану вартість шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Також звертаємо увагу на те, що за особою, якій було анульовано реєстрацію як платника податку на додану вартість за ініціативою органу державної податкової служби, залишається обов’язок щодо повернення органу державної податкової служби свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та усіх засвідчених його копій разом із супровідним листом протягом 20 календарних днів від дня прийняття рішення про таке анулювання (підпункт 5.5 пункту 5 розділу V Положення).

Пунктом 337.3 статті 337 розділу ХVІІІ Кодексу передбачено особливості анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість – інвестора. Так, відповідно до вказаної норми, якщо інвестор (його постійне представництво), який є платником податку на додану вартість, подає податковому органу декларацію (податковий розрахунок) з податку на додану вартість, яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок/придбання протягом дванадцяти послідовних податкових місяців, анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість не відбувається.

При цьому, відповідно до підпункту 14.1.83 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу, під терміном «інвестор» у даному випадку розуміється юридична або фізична особа, яка має відповідні матеріально-технологічні та економічні можливості або відповідну кваліфікацію для користування надрами, що підтверджено документами, виданими згідно із законами (процедурами) країни інвестора, та здійснює пошук, розвідку та видобування вуглеводневої сировини відповідно до угоди про розподіл продукції.

Спрощена система оподаткування

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 підрозділу 8 розділу XX Кодексу платники єдиного податку не є платниками, зокрема, податку на додану вартість з операцій з постачання товарів та послуг, місце надання яких розташоване на митній території України, за винятком податку на додану вартість, що сплачується юридичними особами, які обрали ставку оподаткування 6 відсотків.

Тобто, юридичні особи які обрали спрощену систему оподаткування за ставкою єдиного податку 6 відсотків, зобов’язані сплачувати податок на додану вартість. Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення у разі переходу на спрощену систему оподаткування із сплатою податку на додану вартість юридична особа реєструється як платник податку на додану вартість у порядку, визначеному Кодексом та Положенням.

Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 183.8 статті 183 розділу V Кодексу орган державної податкової служби відмовляє у реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо за результатами розгляду Заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість згідно із статтею 184 розділу V Кодексу.

Отже, якщо особа, яка подала заяву про перехід на спрощену систему оподаткування обліку та звітності за ставкою єдиного податку 6 відсотків, не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу, то така особа не може бути зареєстрована як платник податку на додану вартість та, відповідно, не може бути переведена на спрощену систему оподаткування за ставкою єдиного податку 6 відсотків.

Також слід зауважити, що у разі, якщо в особи яка є платником податку на додану вартість та застосовує спрощену систему оподаткування обліку та звітності за ставкою єдиного податку 6 відсотків, існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість згідно із статтею 184 розділу V Кодексу, то реєстрація як платника податку на додану вартість такої особи підлягає анулюванню у встановленому порядку.

Крім того, така особа зобов’язана перейти на загальну систему оподаткування або на спрощену систему оподаткування за ставкою єдиного податку 10 відсотків.

Повідомляючи викладене, Державна податкова адміністрація України зобов’язує довести зазначені методичні рекомендації до відома підпорядкованих органів державної податкової служби і платників податків та забезпечити їх врахування при проведенні процедури реєстрації особи як платника податку на додану вартість та анулювання такої реєстрації, а також при наданні податкових консультацій платникам податків.


Заступник Голови Комісії з проведення
реорганізації ДПА України,
заступник Голови ДПА України

О.М. Любченко


Signature
Личные бесплатные консультации не даю, для этого есть форум!

logist Подменю пользователя
сообщение 20.02.11, 23:23
Сообщение #13

Про1С-ник
Иконка группы
Квалифицированный бухгалтерГений телепатии и социального моделированияЗа заслуги на форуме в 2010 годуМодератору Про1С (за заслуги в 2011 году)
Группа: Местный
Сообщений: 9564
Из: Kharkiv, UA
Спасибо сказали: 2536 раз
Рейтинг: 0

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 26.01.2011 р. № 2093/7/16-1517

Державна податкова адміністрація України у зв'язку з численними запитами органів державної податкової служби та платників податків, а також з метою належної організації адміністрування податку на додану вартість надає методичні рекомендації для підготовки податкових консультацій платникам щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки відходів і брухту чорних і кольорових металів, зернових та технічних культур, деревини, в тому числі в режимі експорту.

I. Визначення податкових зобов'язань та застосування пільгового режиму оподаткування

Відповідно до пункту 15 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – Кодекс) тимчасово, до 1 січня 2014 року, операції з постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, зернових культур товарних позицій 1001 – 1008 (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00), технічних культур товарних позицій 1205 і 1206, крім їх першого постачання сільськогосподарськими підприємствами – виробниками зазначених товарів, деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування податком на додану вартість (схема застосування норм даного пункту наведена в додатку).

У разі вивезення в митному режимі експорту таких товарів нульова ставка не застосовується, крім операцій з експорту зернових культур товарних позицій 1001 – 1008 та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206, щодо яких нульова ставка застосовується до 1 липня 2011 року.

Таким чином, починаючи з 1 січня 2011 року і до 1 січня 2014 року звільнення від оподаткування податком на додану вартість поширюється на операції з:

- постачання на митній території України відходів і брухту чорних і кольорових металів, зернових культур товарних позицій 1001 – 1008 (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00), технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД;

- імпорту відходів і брухту чорних і кольорових металів, зернових культур товарних позицій 1001 – 1008 (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00), технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД;

- експорту відходів і брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД.

До операцій з експорту зернових культур товарних позицій 1001 – 1008 та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 застосовується нульова ставка, але лише до 1 липня 2011 року. З 1 липня 2011 року до 1 січня 2014 року експорт зернових культур товарних позицій 1001 – 1008 та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 звільняється від оподаткування податком на додану вартість. Виняток становлять становлять лише операції з експорту зернових культур товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за нульовою ставкою без будь-яких обмежень щодо періоду застосування нульової ставки податку.

Операції з постачання на митній території України та операції з імпорту зернових культур товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00 підлягають оподаткуванню податком на додану вартість у загальновстановленому порядку за повною ставкою.

Операції з першого постачання зернових культур товарних позицій 1001 – 1008 та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 сільськогосподарськими підприємствами – виробниками таких культур також оподатковуються податком на додану вартість у загальновстановленому порядку за повною ставкою, на відміну від операцій з першого постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів виробниками таких відходів, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до підпункту 209.6 статті 209 Кодексу, для цілей оподаткування податком на додану вартість, сільськогосподарським підприємством вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Таке сільськогосподарське підприємство реєструється суб'єктом спеціального режиму оподаткування та отримує відповідне свідоцтво в органі державної податкової служби.

При цьому, відповідно до підпункту 209.15.5 пункту 209.15 статті 209 Кодексу сільськогосподарська продукція, виготовлена на давальницьких умовах, для сільськогосподарського підприємства буде рахуватись продукцією власного виробництва лише в тому випадку, якщо сировина для виробництва продукції на давальницьких умовах вирощена, відгодована, виловлена або зібрана (заготовлена) безпосередньо платником податку – суб'єктом спеціального режиму оподаткування.

Враховуючи вищезазначене, якщо операції з постачання зернових культур товарних позицій 1001 – 1008 (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00) та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 здійснюються сільськогосподарським підприємством, яке відповідає вимогам, визначеним підпунктом 209.6 статті 209 Кодексу, і ці зернові культури є продукцією власного виробництва такого сільськогосподарського товаровиробника, такі операції оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків.

Вищезазначені особливі правила оподаткування податком на додану вартість діють до 1 січня 2014 року.

II. Формування податкового кредиту

При формуванні податкового кредиту слід враховувати наступне:

- пунктом 198.4 статті 198 Кодексу визначено, що у разі, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника;

- статтею 199 Кодексу визначено правила пропорційного віднесення сум податку до складу податкового кредиту;

- абзацом третім пункту 199.6 статті 199 Кодексу встановлено, що податковий кредит не зменшується в разі постачання платником податку відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій.

1. Операції з з постачання відходів і брухту чорних та кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 ТН ЗЕД

Платники податку, які здійснюють операції з постачання відходів і брухту чорних та кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 ТН ЗЕД як на митній території України, так і на експорт, не мають права на формування податкового кредиту, якщо операції з постачання таких товарів (з урахуванням дати першої з подій, перерахованих у пункті 187.1 статті 187 Кодексу) здійснюватимуться ними на митній території України в період з 1 січня 2011 року до 1 січня 2014 року, тобто, в режимі звільнення від оподаткування.

При цьому, якщо за операціями з виготовлення чи придбання зазначених груп товарів в попередніх податкових періодах (до 1 січня 2011 року) було отримано податковий кредит, то при здійсненні операцій з постачання таких товарів, суми податкового кредиту мають бути перераховані у відповідності з правилами, встановленими підпунктом 198.4 статті 198 Кодексу (дата коригування податкового кредиту в цьому випадку визначається за датою першої з подій, перерахованих у пункті 187.1 статті 187 Кодексу).

Винятком є лише витрати по сплаті податку, понесені платником у зв'язку із здійсненням ним операцій з постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій. В цьому разі податковий кредит не зменшується (абзац третій пункту 199.6 статті 199 Кодексу).

2. Операції з з постачання зернових культур товарних позицій 1001 – 1008 та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206

Платники податку – сільськогосподарські товаровиробники, здійснюючи операції з першого постачання зернових культур товарних позицій 1001 – 1008 та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206, формують власний податковий кредит за витратами, понесеними у зв'язку з вирощуванням (виробництвом) таких культур, у загальновстановленому порядку.

Платники податку – посередники, які здійснюють придбання зернових культур товарних позицій 1001 – 1008 та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206, не мають права на формування податкового кредиту, якщо операції з постачання таких товарів (з урахуванням дати першої з подій, перерахованих у пункті 187.1 статті 187 Кодексу) здійснюватимуться ними на митній території України в період з 1 січня 2011 року до 1 січня 2014 року, тобто, в режимі звільнення від оподаткування.

При цьому, якщо зернові культури товарних позицій 1001 – 1008 та технічні культури товарних позицій 1205 і 1206 були придбані такими платниками до 1 січня 2011 року і за операціями з такого придбання було отримано податковий кредит, такі суми податкового кредиту мають бути перераховані у відповідності з правилами, встановленими підпунктом 198.4 статті 198 Кодексу (дата коригування податкового кредиту в цьому випадку визначається за датою першої з подій, перерахованих у пункті 187.1 статті 187 Кодексу).

Формування податкового кредиту по операціях з придбання зернових культур товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00 здійснюється у загальновстановленому порядку, оскільки на операції з їх постачання звільнення від оподаткування не поширюється.

У разі постачання зернових культур товарних позицій 1001 – 1008 та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 на експорт в період з 1 січня 2011 року до 1 липня 2011 року із застосуванням нульової ставки податку на додану вартість, суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) при їх придбанні, включаються до складу податкового кредиту, незалежно від дати придбання таких зернових культур.

У разі постачання зернових культур товарних позицій 1001 – 1008 та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 на експорт після 1 липня 2011 року і до 1 січня 2014 року в зв'язку з тим, що у вказаний період такі операції звільнені від оподаткування, якщо за операціями з такого придбання було отримано податковий кредит, такі суми податкового кредиту мають бути перераховані у відповідності з правилами, встановленими підпунктом 198.4 статті 198 Кодексу (дата коригування податкового кредиту в цьому випадку визначається за датою першої з подій, перерахованих у пункті 187.1 статті 187 Кодексу). Якщо зернові культури придбані у платника податку – посередника без податку на додану вартість, податковий кредит при здійсненні операцій з такого придбання не формується.

3. Пропорційне формування податкового кредиту

Всі перераховані в пунктах 1 і 2 розділу II цих методичних рекомендацій правила та обмеження щодо формування податкового кредиту поширюються також і на товари/послуги (незалежно від дати їх придбання), що використовуються платниками в процесі здійснення операцій з постачання товарів, перерахованих в пункті 15 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.

Платники податку, які одночасно здійснюють операції, звільнені від оподаткування, та операції, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 % чи 0 % (наприклад, реалізація в одному звітному періоді зернових культур товарних позицій 1001 – 1008, і в їх числі зернових культур товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00), зобов'язані дотримуватися правил формування податкового кредиту, визначених статтею 199 Кодексу.

Повідомляючи викладене, Державна податкова адміністрація України зобов'язує довести зазначені методичні рекомендації до відома платників податків і підпорядкованих органів державної податкової служби та забезпечити його врахування при проведенні контрольно-перевірочної роботи, винесенні рішень під час процедур адміністративного оскарження та при наданні податкових консультацій платникам податків.

Додаток: схема застосування норм пункту 15 підрозділу 2 розділу XX Кодексу на 2-х аркушах.

Заступник Голови О. Любченко

Додаток (формат .xls) - [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]


Signature
Личные бесплатные консультации не даю, для этого есть форум!

logist Подменю пользователя
сообщение 21.02.11, 12:35
Сообщение #14

Про1С-ник
Иконка группы
Квалифицированный бухгалтерГений телепатии и социального моделированияЗа заслуги на форуме в 2010 годуМодератору Про1С (за заслуги в 2011 году)
Группа: Местный
Сообщений: 9564
Из: Kharkiv, UA
Спасибо сказали: 2536 раз
Рейтинг: 0

ГНАУ в письме №4021/7/16-1417 рассмотрела вопрос проведения процедуры регистрации лица в качестве плательщика НДС и ее аннулирования.

1. Обязательная регистрация плательщиком НДС. ГНАУ со ссылкой на соответствующие положения Налогового кодекса указывает, что лицо (в т. ч. вновь созданное), кроме лица, являющегося плательщиком единого налога, обязано зарегистрироваться в качестве плательщика НДС по достижении 300 тыс. грн (без НДС). При этом если раньше при планировании осуществления операций на указанную сумму разрешалась регистрация плательщиком НДС, то теперь заключение гражданско-правовых соглашений (договоров) на поставку товаров/услуг в сумме, превышающей 300 тыс. грн (без НДС), или наличие намерения у лица осуществлять деятельность, по результатам которой будет превышен объем операций в сумме 300 тыс. грн, не является основанием для регистрации.

2. Добровольная регистрация плательщиком НДС. Если объем операций меньше 300 тыс. грн (без НДС), но больше 150 (без НДС), лицо может зарегистрироваться плательщиком НДС на добровольных началах путем подачи заявления. При этом, например, если заявление подано в январе 2011 года, исчисление соответствующих объемов поставки товаров/услуг другим плательщикам НДС осуществляется с января 2010 г. по декабрь 2010 г. В заявлении лицо может выбрать желательный (запланированный) день регистрации в качестве плательщика НДС.

3. Аннулирование регистрации плательщиком НДС. Юридические лица, избравшие упрощенную систему налогообложения по ставке единого налога 6%, регистрируются, и их регистрация налогоплательщиками аннулируется в порядке, определенном Налоговым кодексом. От себя добавим, что ГНАУ в письме не упоминает о том, что вновь созданные предприятия регистрируются плательщиками НДС при условии избрания ставки 6% единого налога. При этом никаких специальных ограничений Указ об упрощенной системе не содержит. Также отсутствует и специальное требование аннулирования регистрации плательщиком НДС «упрощенца», учитывая основания аннулирования, предусмотренные п. 184.1 Налогового кодекса.

Вывод. Учитывая вышеприведенную позицию ГНАУ, вновь созданные хозсубъекты вообще лишены права стать плательщиками НДС, даже при условии избрания упрощенной системы налогообложения по ставке 6%+ПДВ.

По материалам ДтКт


Signature
Личные бесплатные консультации не даю, для этого есть форум!

logist Подменю пользователя
сообщение 22.02.11, 15:20
Сообщение #15

Про1С-ник
Иконка группы
Квалифицированный бухгалтерГений телепатии и социального моделированияЗа заслуги на форуме в 2010 годуМодератору Про1С (за заслуги в 2011 году)
Группа: Местный
Сообщений: 9564
Из: Kharkiv, UA
Спасибо сказали: 2536 раз
Рейтинг: 0

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 01.02.2011 р. N 2548/7/16-1517-26

Cтосовно оподаткування податком на додану вартість операцій з надання послуг з аутсорсінгу



Державна податкова адміністрація України розглянула лист стосовно оподаткування податком на додану вартість операцій з надання послуг з аутсорсінгу і повідомляє.

Пунктом 185.1 статті 185 Кодексу визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 186.3 "г" статті 186 Кодексу визначено, що місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належить надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця.

Таким чином, послуги з надання персоналу, який виконує певні функції, що спеціалізуються у відповідній сфері, незалежно від виду діяльності такого персоналу підлягають оподаткуванню податком на додану вартість у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %, якщо отримувач таких послуг зареєстрований (проживає) на території України.

Заступник Голови
О. Любченко


Signature
Личные бесплатные консультации не даю, для этого есть форум!

logist Подменю пользователя
сообщение 11.03.11, 23:07
Сообщение #16

Про1С-ник
Иконка группы
Квалифицированный бухгалтерГений телепатии и социального моделированияЗа заслуги на форуме в 2010 годуМодератору Про1С (за заслуги в 2011 году)
Группа: Местный
Сообщений: 9564
Из: Kharkiv, UA
Спасибо сказали: 2536 раз
Рейтинг: 0

Письмо ГНАУ от 18.01.2011 г. №1072/7/16-1517-26 «О порядке применения подпункта 196.1.14 пункта 196.1 статьи 196 Налогового кодекса Украины»:

ГНАУ указала, что в соответствии с подпунктом 196.1.14 НКУ не являются объектом налогообложения операции поставки услуг, определенных в подпункте «в» пункта 186.3 НКУ. Это следующие виды услуг: консультационные, инжиниринговые, инженерные, юридические (в том числе адвокатские), бухгалтерские, аудиторские, актуарные и прочие подобные услуги консультационного характера, а также услуги по разработке, поставке и тестированию программного обеспечения, по обработке данных и предоставлению консультаций по вопросам информатизации, предоставлению информации и прочих услуг в сфере информатизации, в том числе с использованием компьютерных систем.

p.s. [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] об услугах не облагаемых НДС


Signature
Личные бесплатные консультации не даю, для этого есть форум!

logist Подменю пользователя
сообщение 12.03.11, 22:08
Сообщение #17

Про1С-ник
Иконка группы
Квалифицированный бухгалтерГений телепатии и социального моделированияЗа заслуги на форуме в 2010 годуМодератору Про1С (за заслуги в 2011 году)
Группа: Местный
Сообщений: 9564
Из: Kharkiv, UA
Спасибо сказали: 2536 раз
Рейтинг: 0

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 04.03.2011 р. № 6286/7/16-1517


ДЕРЖАВНИМ ПОДАТКОВИМ АДМІНІСТРАЦІЯМ В
АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ, ОБЛАСТЯХ,
ММ. КИЄВІ ТА СЕВАСТОПОЛІ

Про податок на додану вартість



Державна податкова адміністрація України у зв’язку з надходженням запитів від органів державної податкової служби та платників податків, а також з метою належної організації адміністрування податку на додану вартість надає методичні рекомендації для підготовки податкових консультацій платникам з питання можливості відмови від застосування податкових пільг з податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 30.1 статті 30 Податкового Кодексу України (далі — Кодекс) податкова пільга — це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 статті 30 Кодексу.

Відповідно до пункту 30.4 статті 30 Кодексу платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Пунктом 30.9 статті 30 Кодексу визначено, що податкова пільга надається шляхом:

а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;

б) зменшення податкового зобов’язання після нарахування податку та збору;

в) встановлення зниженої ставки податку та збору;

г) звільнення від сплати податку та збору.

Розділом V "Податок на додану вартість" Кодексу передбачається надання податкових пільг, передбачених підпунктом "г" пункту 30.9 статті 30 Кодексу, а саме звільнення від сплати податку та збору. Ця пільга надається не окремим платникам податків, а застосовується при здійсненні окремих операцій, визначених статтею 197 розділу V Кодексу та окремими пунктами підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу.

Таким чином, відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів платник податків вправі лише тоді, коли звільнення надається безпосередньо платнику податків, а не окремим операціям з постачання тих чи інших товарів чи надання тих чи інших послуг. В частині, що стосується податку на додану вартість, це лише одна з категорій пільг, яка надається платникам податку — зменшення податкового зобов’язання після нарахування податку та збору (підпукт "б" пункту 30.9 статті 30 Кодексу), тобто право на формування податкового кредиту.

Від таких видів пільг як встановлення зниженої ставки податку та збору (підпукт "в" пункту 30.9 статті 30 Кодексу) та звільнення від сплати податку та збору (підпукт "г" пункту 30.9 статті 30 Кодексу) платники податку не вправі ні відмовитися, ні зупинити їх використання на один чи декілька звітних періодів, оскільки ці пільги надаються не безпосередньо платникам, а стосуються окремо перерахованих у відповідних статтях Кодексу операцій.
Повідомляючи про викладене, Державна податкова адміністрація України зобов’язує переглянути раніше надані податкові консультації з розглянутого питання та відкликати ті, зміст яких не відповідає цим методичним рекомендаціям.

ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ КОМІСІЇ З ПРОВЕДЕННЯ РЕОРГАНІЗАЦІЇ ДПА УКРАЇНИ,
ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ДПА УКРАЇНИ

О.М.ЛЮБЧЕНКО


Signature
Личные бесплатные консультации не даю, для этого есть форум!

logist Подменю пользователя
сообщение 15.03.11, 13:59
Сообщение #18

Про1С-ник
Иконка группы
Квалифицированный бухгалтерГений телепатии и социального моделированияЗа заслуги на форуме в 2010 годуМодератору Про1С (за заслуги в 2011 году)
Группа: Местный
Сообщений: 9564
Из: Kharkiv, UA
Спасибо сказали: 2536 раз
Рейтинг: 0

пределение термина «маркетинг» приведено в пп. 14.1.108 НКУ. Это услуги, которые обеспечивают функционирование деятельности налогоплательщика в сфере изучения рынка, стимулирования сбыта продукции (работ, услуг), политики цен, организации и управления движения продукции (работ, услуг) к потребителю и послепродажному обслуживанию потребителя в пределах хозяйственной деятельности такого налогоплательщика. К маркетинговым услугам относятся, в том числе: услуги по размещению продукции налогоплательщика в местах продажи, по изучению, исследованию и анализу потребительского спроса, внесению продукции (работ, услуг) налогоплательщика в информационные базы продажи, услуги по сбору и распространению информации о продукции (работах, услугах).

На наш взгляд, чтобы определить порядок обложения НДС услуг маркетинга, необходимо установить, в отношении какого рода продукции (работ, услуг) осуществляются данные услуги – движимого или недвижимого имущества налогоплательщика или в отношении предоставляемых им услуг.

Сразу отметим, что маркетинговые услуги не входят в состав операций, которые не являются объектом налогообложения (ст. 196 НКУ), и которые освобождены от налогообложения (ст. 197 НКУ).

Объектом налогообложения НДС, согласно п. 185.1 НКУ, являются операции налогоплательщика по поставке услуг, место поставки которых расположено на таможенной территории Украины в соответствии со ст. 186 НКУ.

Если маркетинговые услуги оказаны резидентом Украины другому резиденту на таможенной территории Украины, то такие услуги облагаются по ставке 20 %, базой налогообложения является договорная (контрактная) стоимость таких услуг, но не ниже обычных цен (п. 188.1 НКУ), а датой возникновения налоговых обязательств по НДС является или дата зачисления денежных средств от покупателя на банковский счет продавца, или дата оформления документа, удостоверяющего факт поставки услуг плательщиком налога (п. 187.1 НКУ), то есть работает правило «первого события».

В ст. 186 НКУ даны четкие определения места поставки услуг, в частности, п. 186.4 определяет место поставки услуг как место регистрации поставщика, кроме операций, указанных в п. 186.2 и 186.3 НКУ. Эти правила распространяются на операции, осуществляемые как резидентом, так и нерезидентом.

Подпунктом 186.2.1 НКУ определено место поставки услуг, связанных с движимым имуществом и дан перечень таких услуг, где в пп. «г» коварно спрятаны «а также другие работы и услуги, связанные с движимым имуществом». Таким образом, если маркетинг осуществляется в отношении, например, производимой продукции (промышленной продукции, товаров народного потребления, продуктов питания и пр.), то, по нашему мнению, налогообложение по НДС осуществляется по правилам пп. 186.2.1 НКУ – местом поставки таких услуг считается место их фактической поставки. То есть если маркетинг предполагается проводить на таможенной территории Украины, присутствует объект налогообложения, а если за пределами таможенной территории Украины – объекта налогообложения нет.

Подпунктом 186.2.2 НКУ определено место поставки услуг, связанных с недвижимым имуществом, – это фактическое местонахождение такого имущества. Здесь в пп. «в» предусмотрены «другие услуги по местонахождению недвижимого имущества». То есть, например, если налогоплательщик владеет объектами недвижимости, расположенными за пределами таможенной территории Украины, которые сдаются в аренду, то объект налогообложения отсутствует. То же можно сказать и об аренде находящихся за пределами таможенной территории Украины объектов, принадлежащих нерезиденту – для резидента-арендатора, который согласно п. 180.2 НКУ является лицом, ответственным за начисление и уплату налога в бюджет в случае поставки услуг нерезидентами, нет объекта налогообложения. И наоборот, если объект аренды находится на таможенной территории Украины, то объект налогообложения в наличии.

В п. 186.3 НКУ приведен перечень услуг, местом поставки которых определено место регистрации получателя услуг, но маркетинговые услуги не вошли в этот список.

Таким образом, маркетинговые услуги в отношении продукции налогоплательщика в виде какого-либо рода услуг необходимо облагать по правилам п. 186.4 НКУ, то есть место поставки таких услуг определяется по месту регистрации поставщика.

Если предприятие экспортирует такие маркетинговые услуги, то их налогообложение осуществляется по ставке 20 %, поскольку местом поставки будет место регистрации поставщика, то есть резидента.

Если предприятие получает такие маркетинговые услуги от нерезидента, то они не будут подлежать налогообложению, поскольку согласно п. 186.4 НКУ местом поставки этих услуг будет место регистрации поставщика (нерезидента), что в соответствии с нормами п. 185.1 этого Кодекса говорит об отсутствии объекта налогообложения.

Следует также напомнить, что со вступлением в силу с 01.04.2011 г. раздела III НКУ «Налог на прибыль предприятий» начнет действовать пп. 139.1.13, которым установлено, что не включаются в состав расходов «расходы, понесенные (начисленные) в отчетном периоде в связи с приобретением у нерезидента услуг (работ) по консалтингу, маркетингу, рекламе в объеме, превышающем 4 процента дохода (выручки) от реализации продукции (товаров, работ, услуг) (за вычетом налога на добавленную стоимость и акцизного налога) за год, предшествующий отчетному. При этом в состав расходов не включаются в полном объеме расходы, понесенные (начисленные) в отчетном периоде в связи с приобретением у нерезидента услуг (работ) по консалтингу, маркетингу, рекламе в случае, если лицо, в пользу которого осуществляются соответствующие платежи, является нерезидентом, имеющим офшорный статус с учетом пункта 161.3 статьи 161 настоящего Кодекса».


Signature
Личные бесплатные консультации не даю, для этого есть форум!

logist Подменю пользователя
сообщение 01.06.11, 15:25
Сообщение #19

Про1С-ник
Иконка группы
Квалифицированный бухгалтерГений телепатии и социального моделированияЗа заслуги на форуме в 2010 годуМодератору Про1С (за заслуги в 2011 году)
Группа: Местный
Сообщений: 9564
Из: Kharkiv, UA
Спасибо сказали: 2536 раз
Рейтинг: 0

Чи є обєктом оподаткування ПДВ операція із внесення ФО рухомого/нерухомого майна до статутного фонду ЮО в обмін на корпоративні права?

Відповідь: Якщо фізична особа здійснює підприємницьку діяльність та є зареєстрованою платником ПДВ, то операція із внесення такою особою рухомого/нерухомого майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права є об’єктом оподаткування ПДВ.

Чи потрібно при здійсненні поставки товарів/послуг платником ПДВ до ціни таких товарів/послуг додавати ПДВ?

Відповідь: Відповідно до пп. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) податок ПДВ становить 17 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг. База оподаткування ПДВ визначається відповідно до ст. 188 – ст. 192 р.V ПКУ. П. 10 підр. 2 р. ХХ ПКУ встановлено, що за податковими зобов'язаннями з ПДВ, що виникли: з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20 відсотків; з 1 січня 2014 року - 17 відсотків.

Чи підлягають оподаткуванню ПДВ помилково зараховані кошти на розрахунковий рахунок платника ПДВ та в який термін необхідно повернути ці кошти?

Відповідь: Неналежний отримувач зобов'язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу. Оскільки об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, то кошти, що не пов’язані з такими взаємовідносинами між суб’єктами господарювання та які повернуто в належні терміни, не підпадають під об’єкт оподаткування. За наявності договірних відносин на предмет поставки товарів, надання послуг податкові зобов’язання нараховуються.

Чи є об’єктом оподаткування ПДВ компенсація земельного податку орендодавцю згідно з умовами договору оренди нежилого приміщення?

Відповідь: У разі якщо орендар відшкодовує земельний податок орендодавцю згідно з умовами договору оренди нежилого приміщення, то таке відшкодування вважається частиною оплати вартості послуг оренди, є складовою частиною операції з постачання послуг, і відповідно є об’єктом оподаткування ПДВ.

Чи є об‘єктом оподаткування ПДВ винагорода (бонус), отримана покупцем від постачальника у звязку з досягненням покупцем необхідного обсягу придбання продукції у такого постачальника?

Відповідь: Порядок відображення в податковому обліку операцій з надання винагороди (бонусу) покупцю від постачальника у звязку з досягненням покупцем необхідного обсягу придбання продукції у такого постачальника, можливо визначити після ознайомлення з первинними документами. А тому рекомендуємо звернутися до органів ДПС за місцем реєстрації з додатковим наданням копій первинних документів для отримання податкової консультації щодо порядку оподаткування такої операції.

Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операція з надання/отримання платником податку поворотної фінансової допомоги у грошовому вигляді?

Відповідь: Оскільки операції з отримання поворотної фінансової допомоги не підпадають під визначення операцій з постачання товарів/послуг, то ПДВ за такою операцією не нараховується.

Чи формуються податкові зобов’язання з ПДВ СПД - ФОП, який зареєстрований платником ПДВ, при продажу власного нерухомого або рухомого майна, яке не використовується ним у підприємницькій діяльності?

Відповідь: Оскільки, власником нерухомого або рухомого майна можуть бути лише фізичні або юридичні особи, то постачання суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою підприємцем, який зареєстрований платником ПДВ, такого майна може здійснюватись ним виключно, як фізичною особою. Якщо, операція з постачання нерухомого або рухомого майна не відноситься до господарської діяльності суб’єкта підприємницької діяльності – платника ПДВ, то відповідно за такою операцією податкові зобов’язання з ПДВ ним не формуються, а право на податковий кредит у такого суб’єкта підприємницької діяльності – платника ПДВ за операцією з придбання зазначеного майна не виникає.

Чи звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання товарів (робіт, послуг) неприбутковим організаціям, бюджетним установам, ФО, які не є платниками ПДВ або користуються пільгами згідно із іншими нормативно-правовими та законодавчими актами?

Відповідь: Нормами Податкового кодексу України встановлено перелік операцій з постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування та звільнені від оподаткування ПДВ, а не окремих категорій споживачів, тому і оподаткування таких операцій здійснюється незалежно від категорії споживачів.

Який порядок оподаткування ПДВ операцій з безоплатного розповсюдження матеріалів з метою реклами?

Відповідь: Операції з безоплатного розповсюдження матеріалів з метою реклами є об’єктом оподатковування ПДВ і підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою.

Чи оподатковується ПДВ операція з повернення ОФ, попередньо внесених до статутного фонду ЮО іншими ЮО або ФО, у разі їх виходу з числа засновників або учасників такої ЮО?

Відповідь: Операція з повернення основних фондів, попередньо внесених до статутного фонду юридичної особи іншими юридичними або фізичними особами, у разі їх виходу з числа засновників або учасників такої юридичної особи, підпадає під визначення об'єкта оподаткування ПДВ та має оподатковуватись на загальних підставах за основною ставкою.

Який порядок оподаткування операцій з постачання (продажу, передачі) земельних ділянок?

Відповідь: Відповідно до абзацу першого пп. 197.1.21 п. 197.1 ст. 197 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання (продажу, передачі) земельних ділянок, земельних часток (паїв), крім тих, що розміщені під об'єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості відповідно до законодавства (з урахуванням положень абзацу першого пп. 197.1.13 п.197.1 ст.197 р. V ПКУ). Зазначеним абзацом першим пп. 197.1.13 п. 197.1 ст. 197 р. V ПКУ визначено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з безоплатної приватизації житлового фонду, включаючи місця загального користування у багатоквартирних будинках та прибудинкових територій, присадибних земельних ділянок відповідно до законодавства, а також постачання послуг, отримання яких згідно із законодавством є обов'язковою передумовою приватизації житла, прибудинкових територій багатоквартирних будинків, присадибних земельних ділянок.

Чи є об’єктом оподаткування ПДВ безоплатне постачання товарів та послуг та який порядок виписки податкової накладної?

Відповідь: Безоплатне постачання товарів та послуг є об’єктом оподаткування ПДВ на загальних підставах за основною ставкою. При цьому, продавець за такою операцією виписує дві податкові накладні. Одна податкова накладна, де вказується загальний обсяг поставки „0” та сума ПДВ „0”, надається покупцеві. Друга податкова накладна, де обсяг поставки буде визначений за звичайною ціною та сума ПДВ за основною ставкою, зберігаються у продавця.

Чи нараховуються податкові зобов’язання та чи зберігається право на податковий кредит при здійсненні операцій з списання ТМЦ (в т.ч. зіпсованих)?

Відповідь: Оскільки платником ПДВ здійснюється операція зі списання товарно-матеріальних цінностей (в т.ч. зіпсованих), які вже не можуть бути використані в межах його господарської діяльності, то такий платник не має права залишити суми ПДВ, сплачені (нараховані) ним при придбанні таких товарів, у складі податкового кредиту. При цьому, якщо при придбанні таких товарно-матеріальних цінностей платником податку було сформовано податковий кредит, то у податковому періоді, в якому відбувається операція зі списання товарно-матеріальних цінностей (в т.ч. зіпсованих), платнику необхідно здійснити коригування податкового кредиту.

Відділ масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян ДПА у Волинській області

------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 22.04.2011 р. N 7680/6/16-1515-20

Про податок на додану вартість



Державна податкова адміністрація України розглянула лист <...> щодо оподаткування податком на додану вартість деяких операцій і повідомляє.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 та пункту 201.4 статті 201 розділу V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - Кодекс), платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Пунктом 201.11 статті 201 розділу V Кодексу визначено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної є, зокрема, касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Тобто платник податку має право на формування податкового кредиту на підставі касових чеків, які містять загальну суму отриманих товарів/послуг, що не перевищують 200 гривень за день (без ПДВ).

Якщо платник податку отримав касовий чек, в якому загальна сума отриманих товарів/послуг перевищує 200 гривень, то відповідно такий платник податку не має права на підставі цього чека віднести до податкового кредиту ні всю суму ПДВ, сплачену при придбанні таких товарів/послуг, ні її частину.

Заступник голови комісії
з проведення реорганізації ДПА
України, заступник Голови
ДПА України

О. Любченко


Signature
Личные бесплатные консультации не даю, для этого есть форум!

logist Подменю пользователя
сообщение 09.08.11, 7:59
Сообщение #20

Про1С-ник
Иконка группы
Квалифицированный бухгалтерГений телепатии и социального моделированияЗа заслуги на форуме в 2010 годуМодератору Про1С (за заслуги в 2011 году)
Группа: Местный
Сообщений: 9564
Из: Kharkiv, UA
Спасибо сказали: 2536 раз
Рейтинг: 0

Законом Украины от 07.07.11 г. № 3609-VI (вступившим в действие 06 августа 2011) внесены изменения в Налоговый кодекс Украины. Отныне попасть в ряды НДСников смогут также лица, уставный капитал или балансовая стоимость активов (основных средств, нематериальных активов, запасов) которых превышает 300000 гривен. Такие претенденты смогут добровольно зарегистрироваться независимо от наличия осуществленных ими налогооблагаемых операций и объема поставок товаров/услуг другим налогоплательщикам.


Signature
Личные бесплатные консультации не даю, для этого есть форум!

Не нашли ответа на свой вопрос?
Зарегистрируйтесь и задайте новый вопрос.


2 страниц V   1 2 >
Ответить Новая тема
1 чел. читают эту тему (гостей: 1, скрытых пользователей: 0)
Пользователей: 0

 

RSS Текстовая версия Сейчас: 28.04.24, 4:22
1С Предприятие 8.3, 1С Предприятие 8.2, 1С Предприятие 8.1, 1С Предприятие 8.0, 1С Предприятие 7.7, Литература 1С, Общие вопросы по администрированию 1С, Методическая поддержка 1С - всё в одном месте: на Украинском 1С форуме!