За несоблюдение минимальных государственных гарантий в оплате труда предусмотрен штраф для работодателей в 10-кратном размере минимальной зарплаты, установленной законом на момент выявления нарушения, за каждого работника, в отношении которого совершено нарушение (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗоТ).

Гоструд в письме от 26.09.2016 г. № 9695/1/4.3-ГП-16 объясняет, что в соответствии с ч. 2 ст. 12 Закона Украины «Об оплате труда» от 24.03.1995 г.. № 108/95-ВР нормы и гарантии в оплате труда, предусмотренные ч. 1 ст. 12 этого Закона и КЗоТ в части оплаты труда, являются минимальными государственными гарантиями.

ТЕКСТ ПИСЬМА

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

ЛИСТ

від 26.09.2016 р. № 9695/1/4.3-ДП-16

Щодо відповідальності за порушення трудового законодавства

Державна служба України з питань праці розглянула лист <...> щодо надання роз'яснень з питань відповідальності за порушення трудового законодавства та повідомляє.

Статтею 8 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.95 р. N 108/95-ВР, зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 108/95-ВР), передбачено, що держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.

Згідно з вимогами статті 12 Закону N 108/95-ВР норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Голова

Р. Чернега