Відповідно до підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія, офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів.

Згідно із пунктом 64.5 статті 64 Податкового кодексу України підставою для взяття на облік (внесення змін, перереєстрації) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у т.ч. постійного представництва нерезидента, є належна акредитація (реєстрація, легалізація) такого підрозділу на території України згідно із законом.

Статтею 167 Господарського кодексу України передбачено, що корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Зазначимо, що володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Отже, якщо компанія-нерезидент не здійснює господарської діяльності в Україні та не підпадає під визначення постійного представництва, то у разі придбання корпоративних прав підприємства-резидента не потрібно ставити на облік у контролюючому органі.

По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]