Нарахування фізичним особам сум податку за землю проводиться фіскальними органами за місцем знаходження земельної ділянки.
Фіскальні органи надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У аналогічному порядку здійснюється нарахування фізичним особам орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та визначаються строки її сплати.

Якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому Податковим кодексом.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом встановлених строків, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Отже, оскільки фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання з плати за землю, то якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у зазначених розмірах.

Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 Податкового кодексу.

Зазначена норма передбачена 54.5 ст. 54; п. 126.1 ст.126; п. 286.5 ст. 286; п. 287.5 ст. 287; п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України.