Мінфін виступив з ініціативою змінити порядок розрахунково-касового обслуговування через органи Державної казначейської служби митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення. Адже нинішній Порядок, який було затверджено наказом Мінфіну та Держмитслужби від 24.01.2006 р. № 25/44, є морально застарілим та потребує вдосконалення.

Розроблено [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] «Про затвердження Порядку перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення».

Основні проблеми, які має врегулювати цей проект наказу:

1) залишки коштів, які виникають на депозитних рахунках 3734, відкритих на ім’я окремих митниць ДФС.

У чинному Митному кодексі України визначено, що з урахуванням об’єктивних тенденцій на ринку та з метою надання можливості застосовувати різні моделі доставки товарів на ринок України митне оформлення здійснюється в будь-якій митниці. Водночас у разі, якщо підприємство одночасно подає митні декларації до різних митниць ДФС, йому необхідно внести авансові платежі на окремі депозитні рахунки, відкриті на ім’я таких митниць. Після митного оформлення, з огляду на курс валюти на дату оформлення, на депозитних рахунках продовжують обліковуватися залишки авансових платежів, повернення яких можливе винятково за заявою декларанта. При цьому окремі декларанти, зважаючи на невеликі суми залишків, не звертаються з проханням їх повернути, тому митниці ДФС зобов’язані обліковувати їх протягом 3-х років.

Індикатор вирішення проблеми — перехід на централізований облік авансових платежів підприємств шляхом застосування єдиного авансового рахунка, відкритого на ім’я ДФС, для внесення платниками податків авансових платежів (передоплати). Залишки коштів одного підприємства на різних рахунках митниць не виникатимуть, а обліковуватимуться на одному;

2) нераціональне використання підприємствами своїх грошових ресурсів.

Проблема пов’язана з необхідністю термінової доплати на депозитний рахунок окремої митниці авансових платежів під час здійснення митного оформлення, у зв’язку з коригуванням митної вартості, зміною коду згідно з УКТ ЗЕД тощо. При цьому одночасно на депозитному рахунку іншої митниці можуть обліковуватися залишки коштів, які можна було б використати.

Індикатор вирішення проблеми — застосування єдиного авансового рахунка, відкритого на ім’я ДФС, що надасть можливість оптимізувати використання підприємствами власних обігових коштів;

3) витрати часу підприємств і митниць на повернення коштів авансових платежів, які знаходяться на авансовому рахунку однієї митниці, для перерахування таких коштів на авансовий рахунок іншої митниці.

Індикатор вирішення проблеми — застосування єдиного авансового рахунка, відкритого на ім’я ДФС, що зменшить адміністративне навантаження на персонал митниць ДФС шляхом скорочення витрат часу на розгляд заяв платників податків на повернення коштів авансових платежів (здійснення звірок), і витрати часу підприємств, пов’язані з процедурою повернення коштів;

[b][i]4) необхідність приведення нормативно-правових актів у відповідність із нормами чинного законодавства України.[/i][/b]