Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула Ваше звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань віднесення до складу витрат витрати по сплаті відсотків, які нараховані платнику податків за користування кредитними коштами та з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні, повідомляє таке.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року N 436-ІV із змінами і доповненнями (далі - ГКУ) господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва - підприємцями.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГКУ).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб - підприємців визначений ст. 177 ПКУ.

Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем, визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичної особи - підприємця від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не містить витрат по сплаті відсотків банку при укладенні кредитних договорів з банками для потреб фінансово-господарської діяльності підприємця.

Отже, фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування не має права включати до складу витрат витрати по сплаті відсотків банку при укладенні кредитних договорів з банками, незалежно від того, що кредит отримувався для здійснення підприємницької діяльності.

Зазначаємо, що відповідно п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.