Деколи ми за давньою звичкою називаємо реєстрацію місця проживання пропискою, але чи є ці поняття тотожними? Відповідає директорка Роздільнянського місцевого центру з надання БВПД Тетяна Кулішова.

Трохи історії. Прописка була запроваджена в колишньому СРСР в 1932 році як система обліку громадян. Головним її принципом було офіційне прикріплення певної особи до конкретного місця проживання. Адже без відповідної відмітки у паспорті громадянин не міг влаштуватися на роботу, отримати медичні чи соціальні послуги.

На території України цей механізм діяв аж допоки Конституційний Суд України своїм рішенням (№ 15-рп/2001 від 14 листопада 2001 року) визнав такий інститут неконституційним та по суті скасував прописку, і в 2003 році було прийнято Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», яким було введено правило добровільної реєстрації громадян за місцем проживання або перебування.

Отже, станом на сьогодні такого поняття як «прописка» в законодавстві України не існує, натомість існує реєстрація.


[b]То ж які відмінності прописки від реєстрації?[/b]
Головна відмінність – цілі здійснення прописки та реєстрації. Прописка втілювала в життя функцію адміністративно-планового розміщення населення, контроль за переміщенням громадян, а реєстрація – це підтримка юридичного зв’язку між людиною і державою з метою взаємного виконання прав і обов’язків, реєстрація має повідомний характер і не обмежує свободу пересування громадян.

Крім того, прописка закріплювала громадян за визначеною адміністративно-територіальною одиницею, видавати дозвіл на проживання мали право адміністративні органи на місцях. Натомість інститут реєстрації не встановлює зазначених обмежень. Також важливим є те, що власник приміщення може зареєструвати в своєму помешканні будь-яку особу, на відміну від прописки, яка дозволяла прописати лише близьких родичів.

Не можна оминути увагою й той факт, що для того, аби здійснити реєстрацію місця проживання необхідно зібрати істотно менший, в порівнянні з пропискою, пакет документів.


[b]Чи є реєстрація обов’язковою?[/b]
Кожен громадянин України зобов’язаний зареєструвати своє місце проживання, а також повідомити компетентні органи про зміну свого місця проживання протягом 30 днів. Батьки зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом 3 місяців з дня державної реєстрації її народження.
За несвоєчасну реєстрацію передбачена адміністративна відповідальність – попередження або штраф.


[b]Якщо Вам належить декілька помешкань, де необхідно зареєструватися?[/b]
Необхідно пам’ятати, що здійснити реєстрацію місця проживання можна лише за однією адресою. Якщо Ви є власником декількох помешкань або проживаєте у двох або більше місцях, реєстрацію місця проживання можна здійснити за однією з цих адрес на вибір, адже кожному з нас гарантовано право на вільний вибір місця проживання.


[b]Куди звертатися, яка ціна та які документи потрібно надати?[/b]
Сьогодні функцію реєстрації місця проживання здійснюють органи місцевого самоврядування. При чому, реєстрація місця проживання може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.

За таку послугу встановлений адміністративний збір:

• якщо особа звертається своєчасно, без порушень встановленого строку – 0,0085 розміру мінімальної заробітної плати (станом на 01 квітня 2021 року 13,60 грн.)
• якщо строки звернення порушені – 0,0255 розміру мінімальної заробітної плати (станом на 01 квітня 2021 року – 40,80 грн)
  В даному випадку розрахунку застосовується заробітна плата у розмірі 1600 гривень.

Якщо реєстрації місця проживання проводиться з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання, адміністративний збір сплачується одноразово.

Для реєстрації необхідно надати:

1. письмову заяву;
2. документ, до якого вносяться відомості про місце проживання (як правило – паспорт). Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження;
3. квитанцію про сплату адміністративного збору;
4. документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;
5. військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);
6. заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

[b]Яке правове значення реєстрації місця проживання?[/b]
На сьогоднішній день існують соціальні та адміністративні послуги, які надаються виключно за місцем реєстрації:

• отримання паспорта (як національного, так і закордонного);
• виплата пенсій,
• виплата соціальної допомоги по безробіттю, догляду за дитиною тощо (виняток – виплата допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами);
• оформлення проїзного документа дитини;
• реєстрація фізичної особи підприємця;
• голосування на виборах;
• звернення за безкоштовною медичною допомогою.

Окрім того, за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

І на останок. У особи, яка зареєстрована у помешканні, однак не є його власником або співвласником не виникає автоматичне право власності на чуже нерухоме майно у якому вона проживає!