З 1 квітня змінився принцип фінансування для закладів спеціалізованої медичної допомоги. Лікарні уклали договори з НСЗУ і почали працювати за Програмою медичних гарантій. Тобто отримувати гроші за послугу, яку надали пацієнту, а не просто за наявність ліжок. Відповідно для закладу з’явилася мотивація бути привабливим для пацієнта, щоб надавати більше послуг, бо за пацієнтом приходять гроші.

Аби конкурувати за пацієнта, лікарні отримали свободу управлінських рішень. Заклади, які підписали договір з НСЗУ стали автономізованими, тобто незалежними суб'єктами господарювання. Завдяки фінансовій звітності, яку надають лікарні, ми можемо назвати середньомісячні витрати на оплату праці працівників спеціалізованої ланки. За період квітень-вересень середньомісячні витрати на оплату праці до відрахування податків у закладах, які надають спеціалізовану медичну допомогу становлять:

• керівники закладів - 23,5 тис. грн;
• лікарі - майже 9 тис. грн;
• середній медперсонал - 7,5 тис. грн;
• молодший медперсонал - 6,1 тис. грн.

Найвищі середньомісячні витрати на оплату праці лікарів спеціалізованої медичної допомоги зафіксовані у Луганській області - 10,8 тис. грн та Києві - 10,4 тис. грн. Найнижчі у Одеській області - 7,3 тис. грн., Рівненській - 7,5 тис. грн та Хмельницькій - 7,8 тис. гривень.

Проте є випадки, коли витрати на оплату праці лікаря в одній з лікарень прифронтової зони складають у середньому 73 тис. грн. Адміністрація підняла зарплати, щоб утримати фахівців.

Ще декілька прикладів: Хмельницька інфекційна лікарня - середні витрати на оплату праці лікаря там становлять 40,5 тис. грн, Одеський обласний клінічний медичний центр - 24,8 тис. грн, Полтавська обласна інфекційна клінічна лікарня - 24,6 тис. гривень.

НСЗУ не має жодного впливу на розміри зарплат у лікарнях, а оплачує надані медичні послуги згідно зі звітами про їх надання та з договором. Відтепер фінансова мотивація повністю у компетенції керівників медзакладів. І від стратегії розвитку, яку вони оберуть, та спроможності скласти реальний фінансовий план і виконати його, залежить успішність лікарні і зарплати працівників.

Є приклади, коли завдяки реформі виплати закладу зросли у 5 разів, а зарплати залишилися на рівні нижче середнього для цього регіону. Або коли заклад тримає на депозиті значні суми, тоді як працівники і далі отримують невисокі зарплати. 1263 заклади - це 57% від загальної кількості тих, що уклали договір з НСЗУ, прозвітували, що мають на своєму рахунку залишок понад 1 млн грн.

Розмір зарплат, премій, інша фінансова мотивація, що раніше регламентувалася різними постановами, зараз стала відповідальністю адміністрації лікарні. Тепер розмір зарплати визначається лише колективним договором, який укладають працівники закладу і керівник. Медики мають повне право користуватися цим інструментом і не підписувати колективний договір формально. Адже цей документ дає лікарям та медичним працівникам можливість відстояти право на гідні умови праці і достойну зарплату.

Щодо первинної ланки, яка почала працювати за новою системою фінансування ще у липні 2018 року, то середньомісячні витрати на оплату праці тут значно вищі. За січень-вересень 2020 року вони склали:

• керівники - 24,9 тис. грн;
• лікарі - 15 тис. грн;
• середній медичний персонал - 8,4 тис. грн;
• молодший медперсонал - 4,6 тис. грн.

Так, у центрі первинної допомоги Бобринецького району Кіровоградської області середні витрати на оплату праці лікаря становлять 60,1 тис. грн, а у Костянтинівському районному центрі первинної допомоги на Донеччині - 55,3 тис. грн.

Щодо екстреної медичної допомоги, то середньомісячні витрати на оплату праці тут значно вищі. Це пов’язано також з обов’язковими доплатами фахівцям, які працюють з підозрами або підтвердженим випадком коронавірусної хвороби. За квітень-вересень 2020 року вони склали:

• керівники - 28,8 тис. грн.;
• лікарі - 18 тис. грн;
• середній медичний персонал - 14,9 тис. грн. грн;
• молодший медичний персонал - 7,8 тис, грн.

За даними електронної системи охорони здоров’я, з квітня цього року звільнилось трохи більше 5 тисяч лікарів спеціалізованої ланки. Також система зареєструвала понад тисячу нових фахівців. Трансформація системи виявила прогалини на медичному ринку праці і створила попит на нові спеціальності.