Законопроєктом пропонується:
1. Визначати граничні обсяги доходів, неперевищення яких є однією з умов застосування суб’єктами спрощеної системи оподаткування відповідних груп платників єдиного податку, виходячи зі встановлених законом розмірів мінімальної заробітної плати:
- 1 групи - 167 розмірів мінзарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
- 2 групи - 834 розміри мінзарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
- 3 групи - 1167 розмірів мінзарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
3. Відтермінувати до 1 січня 2022 року обов’язкове застосування РРО (ПРРО) для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку другої – четвертої груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує граничного обсягу доходу, встановленого для першої групи платників єдиного податку (тобто 167 розмірів мінзарплати), крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування.
Ризиковими видами діяльності визначено:
- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
- роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
- реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
5. Подовжити на рік (до 1 січня 2022 року) застосування понижених розмірів фінансових санкцій за порушення суб’єктами господарювання окремих вимог закону щодо використання реєстраторів розрахункових операцій (програмних реєстраторів розрахункових операцій) під час проведення розрахункових операцій;
6. Запровадити поняття "дистанційні послуги" та передбачити незастосування РРО (ПРРО) під час надання дистанційних послуг, розрахунки за які здійснюються виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Законопроєктом визначено, що дистанційна послуга – це діяльність виконавця з надання споживачеві певного матеріального чи нематеріального блага, визначеного договором, який укладений за допомогою засобів дистанційного зв’язку, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
По материалам: необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки