У жовтні 2020 року споживча інфляція в річному вимірі прискорилася до 2,6% (з 2,3% у вересні). У місячному вимірі ціни зросли на 1,0%. Про це свідчать дані, опубліковані Державною службою статистики України.

Фактична споживча інфляція відповідала траєкторії прогнозу, оприлюдненого в необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки. Послаблення гривні, подорожчання енергоносіїв та гірші показники врожаю окремих культур формували проінфляційний тиск. Натомість інфляцію стримували збільшення пропозиції інших продуктів харчування, частина з яких носить тимчасовий характер, а також слабкий споживчий попит на окремі товари.

• Базова інфляція очікувано прискорилася (до 3,2% р/р).

Збільшилися темпи зростання цін на продовольчі товари (до 3,4% р/р). Досить стрімко подорожчала олія на тлі нижчого врожаю соняшника та вищих експортних цін. Це своєю чергою позначилося й на вартості майонезу та маргарину. Крім цього, підвищилися темпи зростання цін на хліб та макаронні вироби внаслідок подорожчання сировини та енергетичних ресурсів. Зростання виробничих витрат призвело до підвищення цін на м’ясні продукти. Натомість сповільнилося подорожчання сирів та вершкового масла, що пов'язано зі значною пропозицією, у тому числі за рахунок імпорту.

Вищими темпами також зростали ціни на непродовольчі товари (0,8% р/р) насамперед унаслідок послаблення гривні. Так повернулися до зростання ціни на побутову техніку, сповільнилося падіння цін на електроніку, а зростання вартості меблів та автомобілів прискорилося. Водночас дешевшими ніж торік залишалися одяг і взуття, зокрема через слабший попит унаслідок активного використання громадянами можливостей для дистанційної роботи та навчання.

Темпи зростання вартості послуг сповільнилися (до 6.4% р/р). З одного боку, сповільнення було очікуваним через вичерпання ефектів бази порівняння для окремих видів послуг, зокрема телекомунікаційних. З іншого, ймовірно, додалися ефекти від зростання захворюваності та посилення обмежень в окремих областях. Зокрема, сповільнилося зростання вартості послуг закладів громадського харчування, готелів, кінотеатрів, салонів краси, курсів іноземної мови, оренди житла. Водночас з огляду на погіршення епідемічної ситуації прискорилося зростання вартості послуг лікарень.

• Незначно поглибилося падіння цін на сирі продукти харчування (до 1,3% р/р). Зокрема, продовжили дешевшати овочі. Завдяки більшій пропозиції нижчими, ніж торік, були ціни на картоплю, помідори та огірки. Інші овочі (переважно борщового набору) дешевшали через гіршу якість врожаю. Із надходженням нового врожаю сповільнилося подорожчання яблук. Збільшення імпорту зумовило поглиблення падіння цін на банани. Все це переважило подорожчання інших продуктів – борошна, цукру і яєць.

• Зростання адміністративно регульованих цін прискорилося (до 7,5 % р/р). Швидше дорожчав природний газ, що своєю чергою призвело до зменшення темпів падіння цін на гарячу воду та опалення. Крім цього, продовжувала зростати вартість тютюнових виробів.

• Здешевлення палива несуттєво сповільнилося (до 16,6% р/р). Зниження світових цін на нафту було нівельоване суттєвим попитом на паливо через високу інтенсивність користування автомобілями в умовах пандемії, а також послабленням гривні.

Споживча інфляція залишається нижчою за цільовий діапазон 5% ± 1 в.п. Однак із пожвавленням економічної активності на тлі збереження м’якоі монетарноі та фіскальноі політики, а також через подорожчання енергоносіїв очікується, що вона прискориться та досягне цільового діапазону наприкінці року. Водночас з огляду на зростання рівня захворюваності та посилення карантинних обмежень повернення інфляції в цільовий діапазон може виявитися дещо тривалішим.