У липні 2020 року споживча інфляція в річному вимірі залишилася на рівні попереднього місяця і становила 2,4%. У місячному вимірі ціни знизилися на 0,6%. Про це свідчать дані, опубліковані Державною службою статистики України.

Споживча інфляція очікувано перебувала нижче цільового діапазону 5% ± 1 в.п. і, більше того, виявилася дещо нижчою за траєкторію прогнозу, опублікованого в Інфляційному звіті за липень 2020 року. У липні інфляцію стримувало насамперед сповільнення зростання цін на продукти харчування за рахунок збільшення як вітчизняної, так і імпортної пропозиції. Разом із слабким внутрішнім попитом це нівелювало інфляційний тиск з боку послаблення гривні та збільшення витрат підприємств, у тому числі на заходи з дезінфекції, на тлі відновлення роботи сектору послуг.

Базова інфляція не змінилася, порівняно з червнем, і становила 3,0% р/р.

Темпи зростання цін на продукти харчування з високим ступенем обробки сповільнилися (до 3,5% р/р). Через млявий попит на дорожчі вироби меншими темпами зростали ціни на м'ясні продукти та продукти не першої необхідності, зокрема кондитерські вироби, морозиво, прянощі, чай. Збільшення пропозиції, у тому числі й імпортної, сповільнило подорожчання молочних виробів. Також меншими були темпи зростання цін на борошняні вироби, а оливкова та соняшникова олія залишалися дешевшими, ніж торік.

Темпи зростання вартості послуг залишилися на рівні попереднього місяця (8,4% р/р). Прискорилося зростання вартості медичних послуг, ймовірно внаслідок збільшення захворюваності. Вищими темпами зростала вартість послуг фінансових та страхових установ, а також мобільного зв’язку. Майже повноцінне відновлення роботи сектору послуг на тлі пожвавлення економічної активності населення та збільшення витрат, у тому числі на дезінфекцію, призвело до прискорення вартості послуг закладів особистого догляду, громадського харчування, хімічного чищення, спортивних установ. Водночас слабкий попит та збереження обмежень в окремих областях стримували зростання вартості послуг кінотеатрів, готелів, туристичних послуг.

Падіння цін на непродовольчі товари уповільнилося (до -1,1% р/р). Це було зумовлене як липневим послабленням гривні, так і реалізацією відкладеного попиту з боку споживачів. Як наслідок, скоротилися темпи здешевлення товарів довготривалого вжитку, зокрема побутової техніки та електроніки, вартість автомобілів повернулася до зростання, а ліки продовжили дорожчати. Утім, курсовий чинник не мав суттєвого впливу на вартість товарів середньострокового вжитку через наявність у магазинів складських запасів, сформованих у попередні періоди. Здешевлення одягу, взуття, посуду навіть поглибилося, а ціни на домашній текстиль, товари для особистого догляду, книги сповільнили зростання.

• Темпи зростання цін на сирі продукти харчування суттєво знизилися (до 3,3% р/р). Цьому сприяло надходження нового врожаю, збільшення вітчизняної пропозиції в невеликих містах після відновлення роботи транспорту, а також нарощення імпорту впродовж останніх місяців. Так у липні ще більше подешевшали овочі, зокрема картопля, цибуля, капуста, помідори. Знизилися ціни на цукор і свинину. Сповільнилося зростання цін на огірки, кабачки, часник, яйця та молоко.

• Зростання адміністративно регульованих цін дещо прискорилося (до 3,8% р/р). Зокрема, меншими були темпи здешевлення природного газу (43,0% р/р) унаслідок зростання світових цін на енергоносії та підвищення тарифів на розподіл природного газу. Прискорилося зростання вартості послуг залізничного сполучення через збільшення виробничих витрат. Натомість помірніше зростали ціни на алкогольні напої і тютюнові вироби.

• Здешевлення палива продовжило сповільнюватися (до -21,5% р/р), відображаючи насамперед відновлення зростання світових цін на нафту в останні місяці та значний попит на паливо з боку автовласників навіть після скасування обмежень на перевезення громадським транспортом.

Надалі поступове пожвавлення споживчого попиту та економічної активності під впливом м’якої монетарної політики Національного банку та фіскальних стимулів Уряду сприятиме поверненню споживчої інфляції у межі цільового діапазону 5% ± 1 в.п.