Сергій Рябоконь, адвокат.

Люди - ось наша друга нафту, яка в умовах становлення економіки знань за своїм значенням незабаром займе заслужене перше місце.

Питання 1: Що таке простій?

Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Питання 2: Що відноситься до істотних умов праці?

До істотних умов праці належать системи та розміри оплати праці, пільги, режим роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміна розрядів і найменування посад та інше.

Питання 3: Чи можна доручити працівнику виконання роботи за іншою професією, посадою?

Роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

Питання 4: Як можна перевести працівника на іншу роботу на тому ж підприємстві?

Переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника.

Питання 5: З якими документами треба ознайомити працівника при прийомі на роботу?

До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов’язаний:

1) роз’яснити працівникові його права і обов’язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;

2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Також обов’язково треба ознайомити працівника під розписку із наказом про прийняття його на роботу.

Питання 6: Як встановити працівнику випробування і яка його максимальна тривалість?

При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу: осіб, які не досягли вісімнадцяти років; молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби; осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи; осіб, обраних на посаду; переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади; осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи; вагітних жінок; одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців; осіб на тимчасові та сезонні роботи; внутрішньо переміщених осіб. Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.

Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, – шести місяців.

Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця.

Питання 7: У яких випадках може бути укладений строковий трудовий договір?

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Питання 8: Які вимоги можна висувати до кандидатури майбутнього працівника?

Відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров’я працівника можуть встановлюватись законодавством України.

Питання 9: Як правильно оформити працівника на роботу та які документи він має надати?

Для оформлення працівника на роботу він має написати заяву про прийом на роботу та надати всі необхідні документи (паспорт, ІНН, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, воєнний білет, документи про освіту, довідку про стан здоров’я та інші). У випадках, передбачених у статті 24 КЗпП, оформлюється письмовий трудовий договір. Роботодавець видає наказ про прийняття працівника на роботу і повідомляє органи Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.

При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи. Забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Питання 10: Чи затверджена форма письмового трудового договору?

Єдиної форми письмового трудового договору законодавством не передбачено, крім форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю (наказ Мінпраці від 08.06.2001 № 260). В інших випадках затверджена форма відсутня, але у будь-якому випадку у письмовому трудовому договорі доцільно зазначати всі елементи трудових відносин, як то трудові обов’язки, режим роботи, режим відпочинку, пільги, гарантії, компенсації, умови оплати праці та умови преміювання, доплати, надбавки, та інші положення, що мають значення.

Питання 11: Роботодавець не виплатив зарплату? Що робити?

Настав день виплати заробітної плати, а грошей немає?

Крок 1. Заява на ім’я керівника про виплату заробітної плати.

Крок 2. Заява до профспілки про вирішення питання виплати заробітної плати.

Якщо безпосередні переговори з керівником не призвели до виплати зарплати.

Крок 3. Звернення до комісії по трудових спорах.

Якщо комісія по трудових спорах не створена або працівник не погоджується з рішенням комісії.

Крок 4. Позовна заява до місцевого суду про примусове стягнення заборгованості із виплати заробітної плати.

На будь якому етапі працівник має можливість звернутися до Держпраці або її територіальних органів із скаргою на дії роботодавця для притягнення його до кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності.

Чи можна звільнити працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору під час навчальної відпустки?

Так, можна. Звільнення у зв’язку із закінченням строку трудового договору не є звільненням за ініціативою роботодавця і, якщо закінчення строку припадає на період навчальної відпустки, працівника можна звільнити в останній день трудового договору.

Питання 12: Як звільнити працівника за прогул?

Звільнення за прогул є дисциплінарним стягненням. Звільнити працівника за прогул можливо у разі його відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня та більше можливо після одержання від нього письмових пояснень щодо причин відсутності, встановлення факту відсутності поважних причин, одержання згоди профспілкової організації тощо. Крім того, необхідно враховувати строки притягнення до дисциплінарної відповідальності та заборону звільнення окремих категорій працівників за ініціативою роботодавця.

Питання 13: Чи можна звільнити працівника під час лікарняного за власним бажанням?

Так. Звільнення працівника за його бажанням під час тимчасової непрацездатності законодавством про працю не заборонено.

Питання 14: Якщо змінюється власник чи звільняють всіх працівників?

У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників.

Питання 15: Чи може працівник передумати і відкликати заяву про звільнення за угодою сторін чи заяву про звільнення за власним бажанням?

Скасування угоди про припинення трудового договору за угодою сторін можливо тільки за згодою обох сторін трудового договору (працівника і роботодавця). Скасування угоди в односторонньому порядку неможливо.

Чи може працівник відкликати заяву про звільнення за власним бажанням? Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не може звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Питання 16: Чи зобов’язаний роботодавець звільнити працівника за угодою сторін та чи може роботодавець відмовити працівнику у звільненні за власним бажанням?

Якщо роботодавець не бажає припиняти трудові відносини із працівником, він може відмовити працівнику у звільненні за угодою сторін. Але він не може примусити працівника написати заяву про звільнення за власним бажанням.

Чи може роботодавець відмовити працівнику у звільненні за власним бажанням? Ні, не може. Роботодавець зобов’язаний звільнити працівника через два тижні після повідомлення про звільнення. А у разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Питання 17: Чим відрізняється звільнення за угодою сторін від звільнення за власним бажанням?

Для звільнення за власним бажанням згода роботодавця не потрібна. Працівник повідомляє роботодавця про звільнення за два тижні письмово і роботодавець зобов’язаний звільнити працівника у встановлені строки.

При припиненні трудового договору за угодою сторін необхідна згода і працівника і роботодавця, також вони домовляються про дату припинення трудового договору.

Питання 18: В яких випадках трудові відносини можуть бути припинені?

Підставами припинення трудового договору є (стаття 6 КЗпП України):

1) угода сторін;

2) закінчення строку трудового договору, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;

3) призов або вступ працівника або власника – фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 КЗпП;

4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39 КЗпП), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41 КЗпП) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45 КЗпП);

5) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;

6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці;

7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;

7¹) укладення трудового договору (контракту), всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції», встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення;

7²) з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади»;

8) підстави, передбачені контрактом;

9) підстави, передбачені іншими законами.

Питання 19: Чи можна звільнити одиноку матір за систематичне невиконання трудових обов’язків?

Ні. Звільнення одиноких матерів за ініціативою роботодавця заборонено законодавством (стаття 184 КЗпП).