Платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у таких місцях проживання або ночівлі:

- готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;

- житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).

Підпунктом 268.2.2 ПКУ визначено, що платниками збору не можуть бути, зокрема, фізичні особи - резиденти, які мають постійне місце проживання в Україні (визначені п.п. «в» п.п. 14.1.213 ПКУ), які прибули у відрядження або тимчасово розміщуються у таких місцях проживання (ночівлі): житлові будинки, прибудови до житлових будинків, квартири, котеджі, кімнати, садові будинки, дачні будинки, будь які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму.

Фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні - п.п. «в» п.п.14.1.213 ПКУ.

Фізичні особи – іноземці, які прибули у відрядження та не мають статусу резидента, є платниками туристичного збору.

Водночас, не можуть бути платниками туристичного збору фізичні особи – іноземці, які мають статус резидента у визначенні п.п. «в» п.п. 14.1.213 ПКУ, та прибули у відрядження або тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму.