На думку авторів законопроекту, необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки, прийняті Парламентом 10 вересня 2019 р., мають виключно негативне сприйняття з боку представників легального малого бізнесу, оскільки їх практична реалізація призведе до нівелювання переваг спрощеної системи оподаткування, зокрема, збільшення та здорожчання процедур адміністрування малого та мікропідприємництва.
Практичне застосування Законів може призвести до бізнес-еміграції підприємців, особливо тих, які не мають значних капіталовкладень, у країни з більш сприятливим податковим кліматом, та/або може змусити підприємців, які мають певні капіталовкладення – призупиняти або скорочувати свою діяльність, або взагалі шукати нові місця заробітку, у тому числі в інших країнах.
Також, зазначені ініціативи можуть спровокувати делегалізацію ведення господарської діяльності, у зв’язку із зростанням витрат суб’єктів господарювання на адміністрування процесів застосування РРО та витрат на оплату праці бухгалтерів. Слід також врахувати, що до витрат суб’єктів господарювання не враховувалась вартість пристрою, на який можна завантажити відповідне програмне забезпечення, яке призначене для реєстрації розрахункових операцій, адже у разі відсутності такого пристрою, витрати відповідно зростуть на вартість цього пристрою (смартфон, планшет) або іншого програмно-апаратного чи програмно-технічного комплексу, при цьому вартість останніх, станом на сьогодні, є невідомою.
Щодо запропонованого механізму компенсації покупцям частини вартості покупки (так званий «кешбек»), який застосовуватиметься, якщо продавець порушив порядок проведення розрахунків при продажу товару або послуги певного цінового сегменту, зазначені ініціативи неодноразово обговорювалися протягом останніх 2-3 років на предмет доцільності їх впровадження та дослідження ефективності застосування зазначеного регулювання.
Так, більшістю представників відповідного експертного середовища, у тому числі представників малого та мікропідприємництва, їх об’єднань, було наголошено на тому, що результатом застосування механізму «кешбек» з великою ймовірністю стане:
- збільшення фактичних перевірок контролюючих органів, адже звернення покупців щодо виявлять порушення при придбанні товарів чи послуг, можуть подаватися, у тому числі по відношенню до конкуруючих суб’єктів господарювання або з урахуванням особистісного негативного ставлення до діяльності певного підприємця;
- встановлення суб’єктивного підходу до можливості проведення фактичної перевірки контролюючим органом суб’єктів господарювання, по відношенню до яких було отримано звернення щодо порушення умов продажу товарів (послуг);
- неможливість встановлення контролюючим органом факту купівлі товарів (послуг) особою, яка подала заяву на повернення суми купленої вартості товару (отриманої послуги), оскільки:
• особою може бути використано знайдений чек, залишений у магазині відповідного суб’єкта господарювання або створений власноруч із відображенням основних реквізитів ідентифікації конкуруючого суб’єкта тощо;
• при проведенні розрахунків готівкою у чеку не вказується інформація про покупця, на прикладі тієї, яка вказується при проведенні безготівкових розрахунків за допомогою банківської картки, тощо.
Водночас недоведеним залишається питання доцільності та ефективності застосування механізму «кешбек» по відношенню до вартості товарів (послуг) вище 850 грн., як наслідок, враховуючи постійно зростаючі ціни на продукти, товари (послуги), збільшується вірогідність поширення перевірок контролюючих органів на всіх без виключення суб’єктів господарювання незалежно від здійсненого ними виду діяльності або обраної системи оподаткування.
Враховуючи вищенаведене, запровадження механізму «кешбек», можна вважати, як один із способів контролю за бізнесом через використовування споживачів та покладення на останніх фіскальних функцій. Результатом застосування якого на практиці може стати тенденція щодо збільшення певних спеціалізованих структур, основною діяльністю яких буде пошук розрахункових документів суб’єктів господарювання з метою подальшого звернення до контролюючих органів та ініціювання проведення перевірки суб’єктів господарювання на предмет справжності та достовірності заявлених у розрахункових документах даних, використання зазначеного механізму у боротьбі з конкурентами з метою збільшення власного ринку збуту товарів (послуг), а також надання додаткового інструменту контролю для контролюючих органів за вкрай низької довіри до правомірності дій останніх особливо на регіональному рівні.
Крім того, на думку авторів законопроекту № 2645, розширення сфер обов’язкового застосування РРО на будь-які товари, не в змозі подолати тіньові механізми їх ввезення в Україну й бути сприятливим чинником для надходження на споживчий ринок легальної продукції з сплатою визначених чинним законодавством податків і зборів, без усунення відповідного причинно-наслідкового зв’язку, а саме, проблем функціонування контролюючих органів та здійснення митного контролю загалом.
Таким чином, збільшення контролюючих інструментів за наявності слабких інституцій не призведе до будь-яких позитивних зрушень до того моменту доки не буде удосконалена робота саме цих контролюючих органів.
Проектом Закону № 2645 пропонується внести зміни до ПКУ в частині скасування деяких змін, які вносяться Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» №129-IX в частині розширення сфери застосування РРО, а саме:
- виключити з ПКУ положення щодо застосування механізму «кешбек»;
- прибрати з Кодексу згадування про програмні РРО;
- надати можливість єдинникам, у яких річний дохід не перевищує 1 млн.грн, не застосовувати РРО (за виключенням підприємців, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення).
На думку авторів цього законопроекту, його прийняття сприятиме недопущенню нівелювання спрощеної системи оподаткування за наслідком збільшення та здорожчання процедур адміністрування малого та мікропідприємництва, а також сприятиме подальшому розвиту системи спрощеного оподаткування, запровадженої, свого часу, з метою зниження податкового навантаження, спрощення механізму адміністрування та сплати податків, подолання тіньової економіки тощо.
По материалам: необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки