Вікторія АЛЕКСЄЄВА, консультант з питань оподаткування
Підпункт 87.3.1 ПКУ забороняє використовувати як джерела погашення податкового боргу майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована за законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу (п. 89.3 ПКУ).
Право податкової застави виникає за ПКУ та не потребує письмового оформлення. Натомість контролюючий орган зобов’язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі (п. 89.8 ПКУ).
Пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідними законами (ст. 90 ПКУ).
Відтак, за наявності декількох зареєстрованих обтяжень одного і того самого рухомого майна пріоритет має те обтяження, яке зареєстроване раніше. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню також згідно з їх пріоритетом — у черговості їх державної реєстрації.
Судами встановлено, що описане контролюючим органом в податкову заставу майно відповідача було зареєстроване в іпотеку ще 11.08.2008 р. та досі перебуває в іпотеці банка, що підтверджується відомостями з єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.
Отже, ДФС при включенні до акта опису майна було порушено положення ст. 87 ПКУ.
/Постанова Верховного Суду від 07.02.2019 р. у необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки,
адміністративне провадження № К/9901/59536/18/
адміністративне провадження № К/9901/59536/18/
По материалам: необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки