Договір довгострокового страхування життя — це договір страхування життя строком на 5 і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших 5 років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов'язаних зі смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності. При цьому роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається, зокрема, сума страхової виплати, отримана платником податку за договором страхування від страховика-резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя, під час страхування життя або здоров'я платника податку у разі дожиття застрахованої особи до дати чи події, передбаченої договором страхування життя, чи досягнення віку, передбаченого таким договором.

Якщо страхова виплата здійснюється страховою компанією платнику податку — фізособі з додержанням вимог пп. 165.1.27 ПКУ, то вона не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.

Якщо за умовами договору страхування життя передбачено, що сума страхової виплати перераховується страховою компанією безпосередньо на розрахунковий рахунок юрособи-страхувальника як вигодонабувачу, тобто не застрахованим фізособам (працівникам), то при виплаті податковим агентом зазначеної суми фізособам така виплата включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інші доходи та оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах.