Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Це передбачено п.295.5 ст.295 Податкового кодексу України.

Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається до органу фіскальної служби за заявою у довільній формі (пп.298.3.2 ст.298 ПКУ).

Авансові суми єдиного податку, сплачені за період відпустки або лікарняного, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.

Що стосується єдиного внеску на загальнообов‘язкове державне соціальне страхування, то законодавством не передбачено звільнення від його сплати на період відпустки чи непрацездатності.