Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄВ. Виправлення страхувальником помилок у звіті по ЄВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування передбачено розділом V Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року № 435 (далі – Порядок № 435).

У разі виявлення помилки у звіті до закінчення терміну подання цього звіту страхувальник повторно формує та подає звіт у повному обсязі до фіскального органу за місцем обліку.

Чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності, визначених Порядком № 435/

Якщо страхувальником до закінчення терміну подання Звіту подаються лише окремі таблиці за поточний звітний період Звіту зі статусом ”скасовуюча”, ”додаткова” цей Звіт не вважається звітом і вважається таким, що не подавався, про що зазначено у пункті 1 розділу V Порядку № 435.

Пунктом 2 розділу V Порядку № 435 визначено, що у разі виявлення страхувальником у Звіті після закінчення звітного періоду помилки в реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи, подаються скасовуючі документи, тобто страхувальник повинен сформувати та подати Звіт за попередній період, який містить: перелік таблиць Звіту, відповідну таблицю зі статусом ”скасовуюча” з відомостями, які були помилкові, на одну або декількох застрахованих осіб та відповідну таблицю зі статусом ”початкова” із зазначеними правильними відомостями на одну або декількох застрахованих осіб, при цьому таблиця 6 додатка 4 до цього Порядку повинна містити дані по кожній застрахованій особі окремо.

Згідно з абзацом другим пункту 2 частини 1 статті 13 Закону № 2464 документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до пункту 50.2 статті 50 ПКУ платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Враховуючи зазначене вище, роботодавець до початку його перевірки контролюючим органом має право подати до відповідного територіального органу ДФС необхідні скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застрахованих осіб та одночасно початкові документи із зазначеними вірними відомостями разом з пояснювальною запискою щодо їх зміни.

Обмежень щодо періодів, за які роботодавець має право подати уточнюючий звіт щодо сум нарахованого ЄВ з метою виправлення самостійно виявлених недостовірних відомостей, чинним законодавством не передбачено.