Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі – Закон № 1282) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі – Порядок).
Об’єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша статті 2 Закону № 1282, пункт 2 Порядку).
Згідно з підпунктом 2.2.7 розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати № 5 суми виплат, пов’язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до фонду оплати праці у складі фонду додаткової заробітної плати та є об’єктом для нарахування єдиного внеску.
Обчислення ЄВ здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, згідно з якими провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина третя статті 9 Закону № 2464).
Пунктом 9 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 передбачено, що в таблиці 6 додатка 4 до цього Порядку особам, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час зазначається код типу нарахувань 1.
Отже, сума індексації заробітної плати, нарахована роботодавцем та виплачена працівнику після його звільнення, є базою нарахування ЄВ.
По материалам: необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки