Питання:
1. Чи подавати форму 1-ОПП в ДФС і міняти ЕЦП?
2. Чи нараховувати та утримувати податки з мінімальної з/п, якщо договір без оплати?
3. Чи подавати звіт по ЄСВ?
4. Колишній головний бухгалтер згідно з Протоколом Засновників в складі ліквідаційної комісії працює за договором ЦПХ до 31.07.2016 р. з 01.08.2016 р. Чи потрібно укласти з Засновником-нерезидентом договір ЦПХ на безоплатній основі?
Відповідь: Перш ніж відповідати на запитання, слід визначитися з правовим статусом ліквідатора та правовідносинами між ним та підприємством, що ліквідується. Так, відповідно до ст.105 ЦКУ ліквідатора призначають учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи. При цьому ЦКУ встановлює, що виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії, ліквідатора) може бути покладено на орган управління юридичної особи. Це свідчить про те, що ліквідатор не є органом управління юридичної особи. До нього відповідно до ч.5 ст.105 ЦКУ з моменту призначення переходять повноваження цього органу щодо управління справами юридичної особи. Ліквідатор юридичної особи представляє її у відносинах з третіми особами та виступає у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Ст.111 ЦКУ покладає на ліквідатора такі обов’язки:
1. вжити з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. При цьому ЦКУ уповноважує ліквідатора заявляти вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи;
2. повідомити учасників юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, про її участь в інших юридичних особах та/або надати відомості про створені нею господарські товариства, дочірні підприємства;
3. під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред’явлення вимог кредиторів закрити рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи;
4. вжити заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявити та вжити заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. При цьому у випадках, установлених законом ліквідатор забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється;
5. та інші обов’язки, зазначені в ст.111 ЦКУ.
З наведеного вище видно, що ліквідатор перебуває саме в цивільно-правових відносинах з юридичною особою, що ліквідується, а не в трудових. Та й Кодекс законів про працю про ліквідатора і його повноваження чи його трудові обов’язки не згадує.
Щодо 1-ОПП та ЕЦП.
Відповідно до п.9.3. Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом МФУ від 09.12.2011 р. № 1588 (у редакції наказу МФУ від 22.04.2014 р. № 462), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 р. за № 503/25280, платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати реєстраційну заяву за формою № 1-ОПП з позначкою «Зміни» з відомостями стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, у 10-денний строк з дня виникнення змін у облікових даних платників податків. Оскільки в даному разі відбулася формальна зміна особи, відповідальної за сплату податків, реєстраційна заява за формою №1-ОПП з позначкою «Зміни» має бути подана, не зважаючи на те, що керівник та ліквідатор є однією особою.
Згідно зі ст.4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 р. № 852-IV електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. При цьому ЕЦП використовується для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.
А відповідно до ст.5 цього ж Закону органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише посилений сертифікат ключа. Що ж до інших юридичних та фізичних осіб, то вони можуть на договірних засадах засвідчувати чинність відкритого ключа сертифікатом ключа, сформованим центром сертифікації ключів, а також використовувати електронний цифровий підпис без сертифіката ключа. Підстави для скасування, блокування та поновлення посиленого сертифіката ключа центром сертифікації ключів передбачені ст.13 зазначеного Закону. Серед цих підстав звільнення керівника з посади та призначення його ліквідатором не передбачено.
Звільнення з посади передбачено пунктом 16 Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, затвердженого постановою КМУ від 28.10.2004 р. № 1452, як підстава для блокування та/або скасування лише посиленого сертифіката відкритого ключа підписувача.
Отже, змінювати ЕЦП потрібно лише у випадку, коли йдеться про посилений сертифікат відкритого ключа.
Податки з мінімальної зарплати.
Відповідно до ст.2 Кодексу законів про працю України право громадян України на працю, – тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, – включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечене державою, віднесено до основних трудових прав працівників. Та як було проаналізовано вище, правовідносини з ліквідатором є цивільно-правовими, а не трудовими, а тому на них поширюється принцип свободи договору, а не режим основних трудових прав працівника.
Отже, у разі, якщо договір не передбачає оплати послуг ліквідатора, нараховувати таку оплату (навіть у розмірі МЗП), утримувати з неї податки та сплачувати їх не обов’язково.
Звіт з ЄСВ.
Обов’язок подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску є обов’язком платника єдиного внеску, відповідно до ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8.07.2010 р. № 2464-VI. Перелік платників єдиного внеску визначений ст.4 цього ж Закону. Серед осіб, які є платниками ЄСВ відсутні юридичні особи, які ліквідуються, та ліквідатор яких виконує свої повноваження на підставі цивільно-правового, а не трудового договору. Отже, звітність з ЄСВ у разі відсутності застрахованих осіб не подається.
Щодо необхідності укладення договору з бухгалтером, у складі ліквідаційної комісії.
Компетенція щодо створення ліквідаційної комісії та формування її персонального складу відповідно до ч.3 ст.105 ЦКУ належить учасникам юридичної особи, суду або органу, що прийняв рішення про припинення юридичної особи. Отже відповідь на запитання про те, чи укладати договір між учасником-нерезидентом та бухгалтером, що входить до складу ліквідаційної комісії залежить від повноважень зборів учасників такої юридичної особи чи самого учасника-нерезидента, закріплених в установчих документах.
О. Єфімов, керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери», адвокат, кандидат юридичних наук, доцент, аудитор
По материалам: необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки