З платниками спілкувався заступник начальника ДПІ у Голосіївському районі Денис Гергі.
Пропонуємо до уваги найбільш актуальні питання з якими абоненти звертались на «гарячу лінію»:
Питання: Як справляється плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) у випадку смерті власника (землекористувача) за період до дати оформлення прав власності (користування) спадкоємцями та з якого часу спадкоємці набувають обов’язку щодо сплати плати за землю?
Відповідь: Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПКУ).
Водночас згідно з пп. 37.3.2 п. 37.3 ст. 37 ПКУ підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є, зокрема, смерть фізичної особи.
Відповідно до п. 287.2 ст. 287 ПКУ облік фізичних осіб - платників земельного податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.
Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником — починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.
Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПКУ).
Облік фізичних осіб – платників орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, нарахування відповідних сум орендної плати та строки їх сплати згідно з п. 288.7 ст. 288 ПКУ визначається відповідно до вимог статей 285 - 287 ПКУ.
Враховуючи зазначене, у разі смерті фізичної особи – платника плати за землю (земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) податковий обов’язок щодо сплати плати за землю (земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) припиняється з початку місяця в якому наступила смерть власника (землекористувача).
Спадкоємці фізичної особи, які у загальновстановленому порядку отримали право власності на земельну ділянку або скористались своїм правом на оренду земельної ділянки після смерті фізичної особи – орендаря і оформили у загальновстановленому порядку договір оренди земельної ділянки державної та комунальної власності, з місяця виникнення права власності або права користування земельною ділянкою сплачують плату за землю (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Питання: За який період може бути нарахований земельний податок ФО, яких своєчасно не залучили до сплати податку, та чи притягаються такі ФО до відповідальності?
Відповідь: Відповідно до п. 287.2 ст. 287 ПКУ облік фізичних осіб – платників земельного податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.
Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному ст. 58 ПКУ.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Згідно з п. 287.5 ст. 287 ПКУ земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Виходячи з викладеного, з урахуванням строків давності контролюючі органи мають право на нарахування фізичним особам сум земельного податку не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом. При цьому граничним строком сплати грошових зобов’язань для фізичних осіб - платників земельного податку, що перебували на обліку станом на 1 травня, є 29 серпня. Граничний строк сплати грошових зобов’язань для фізичних осіб – платників земельного податку, що набули право власності на земельні ділянки після 1 травня, визначається з урахуванням дати отримання інформації про перехід права власності.
Що стосується відповідальності фізичних осіб за несплату сум земельного податку у разі, якщо контролюючий орган вчасно не залучив їх до сплати земельного податку, то згідно з п. 54.5 ст. 54 ПКУ якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПКУ.
Питання: Як ФО повинні сплачувати земельний податок та орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності, у тому числі якщо проживають у сільській (селищній) місцевості?
Відповідь: Відповідно до п. 57.5 ст. 57 ПКУ фізичні особи - платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені ПКУ, через установи банків та поштові відділення.
У разі якщо зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків і зборів, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Пунктом 287.5 ст. 287 ПКУ встановлено, що фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.
Форму квитанції про прийняття податків і зборів, що може використовуватись фізичними особами у сільській (селищній) місцевості для сплати податків і зборів, у тому числі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, через каси сільських (селищних) рад, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 714 «Про затвердження форми Квитанції про прийняття податків і зборів».
По материалам: необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки