Відповідно до пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів. Об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу). Згідно з абзацом третім пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це, зокрема, фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу, незалежно від форми розрахунків.
Визначення таких понять як «автозаправна станція» та «автомобільна газозаправна станція» передбачені:
• у пункті 1.2 розділу I Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06.12.2005 р. № 376 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 березня 2006 року за №291/12165), відповідно до якого автозаправна станція - це комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту);
• у пункті 2.1 розділу II Правил безпеки систем газопостачання, які затверджені наказом Міненерговугілля від 15.05.2015 р. №285, відповідно до якого автомобільна газозаправна станція - це комплекс, призначений для заправки газобалонних установок автомобілів зріджених вуглеводневих газів.
Автозаправна станція може бути багатопаливною, блочною, контейнерною, модульною, традиційною, паливозаправним пунктом, пересувною (пункт 1.2 Інструкції №376).
Паливозаправний пункт (ПЗП) - це автозаправна станція, яка розташована на території підприємства і призначена для заправлення автотранспорту, який належить підприємству.
Пересувна автозаправна станція (ПАЗС) - це автозаправна станція, технологічне обладнання якої встановлено на базі автомобільного шасі, причепі чи напівпричепі; виконана як цілісний заводський виріб. Заправка автомобілів та інших транспортних засобів провадиться оператором АЗС (за допомогою оператора АЗС або водієм самостійно під наглядом оператора) через паливо-, масло- та газороздавальні колонки (далі - ПРК, МРК та ОРК).
Тобто фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції пального - це здійснення заправки автомобілів моторним паливом або зрідженим вуглеводневим газом через паливо-, масло- та газороздавальні колонки. Згідно з вимогами чинного законодавства реалізація пального через АЗС повинна здійснюватися із застосуванням спеціалізованих комп’ютерно-касових систем, які включені до держреєстру та відповідають Технічним вимогам та забезпечують відпуск пального у єдиному технологічному циклі з друкуванням фіскального касового чека. Отже законодавством чітко визначені обставини, за яких виникає об’єкт оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу пального, а саме: при здійсненні фізичного відпуску пального з автозаправної станції та/або автомобільної станції незалежно від форм розрахунків.
Таким чином, у разі якщо власні заправні станції та/або автомобільні паливозаправники, через які Господарством здійснюється фізичний відпуск пального, відповідають визначенням та вимогам, наведеним вище для автозаправних станцій та/або автомобільної газозаправної станції, то Господарство як суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів повинно сплачувати акцизний податок із реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за ставкою 0,042 євро за кожний літр реалізованого пального. При цьому об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації Товариством пального, а базою оподаткування акцизним податком – об’єм пального у літрах, реалізованого (відпущеного) Товариством через власні АЗС та/або АГЗС.
З 1 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі - Закон № 909), яким розширено перелік платників акцизного податку. Зокрема згідно з пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.
Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання (пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Відповідно до звернення Товариство укладає договори про надання робіт/послуг, згідно з якими виконавці (треті особи) надають послуги Товариству із використанням техніки, що належить третім особам, але з використанням палива замовника (Товариства). Отже, Товариство здійснює передачу (відпуск, відвантаження) пального для заправки техніки, що належить виконавцям, тобто по суті пальне передається на підставі договорів про виробництво послуг із сировини замовника (Товариства). Такі операції є реалізацією пального в розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. Відповідно до пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.
Отже, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального в розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку. Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочих дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Звертаємо увагу, що згідно з п. 117.3 ст. 117 Кодексу здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.
Згідно із зверненням Товариства закупівля і використання пального здійснюється для власних виробничих потреб. Законом № 909 з 1 березня 2016 року запроваджено систему електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) та введено акцизну накладну – обов’язковий електронний документ, який складається при всіх операціях реалізації пального на внутрішньому ринку та реєструється в Єдиному реєстрі акцизних накладних. Порядок здійснення електронного адміністрування реалізації пального визначено ст. 232 Кодексу. Статтею 231 Кодексу встановлено порядок складання акцизних накладних при реалізації пального та їх реєстрації у Єдиному реєстрі акцизних накладних. У п. 8 розділу I Порядку заповнення акцизної накладної зазначено, що при її заповненні зазначаються випадки, по яких акцизна накладна надається, це надання її платнику - отримувачу пального, або не надається, серед яких відвантаження пального з метою власного споживання. Водночас відповідно до пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу об’єктами оподаткування є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:
• отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
• ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;
• вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до пп. 213.1.1 цього пункту, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Такий облік отриманого та витраченого (реалізованого) пального ведеться з метою виявлення об’єкта оподаткування акцизним податком, а саме: обсягів перевищення витраченого (реалізованого) пального над отриманим. При цьому якщо обсяги реалізованого (витраченого) пального не перевищують обсяги отриманого пального від інших платників акцизного податку, за які сплачено акцизний податок, то у Товариства не виникатиме об’єкта оподаткування відповідно до пп. 213.1.12 п. 213.1 статті 213 Кодексу.
Таким чином, господарство на всі обсяги витраченого пального (у т. ч. реалізованого (переданого підрядникам для виконання робіт/надання послуг, використаного для власних виробничих потреб Товариства) зобов’язане складати в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД реалізованого (витраченого) пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Також у зверненні Товариства зазначено, що воно може здійснювати безоплатний відпуск пального шкільним закладам, місцевим органам державної влади або органам місцевого самоврядування тощо, як благодійність.
Як зазначалось вище, реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Отже, операції безоплатної передачі пального розглядаються як операції дарування та відповідно до пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу вважаються реалізацією пального. Відповідно до пп. 231.1.1 п. 231.1 ст. 231 Кодексу платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД реалізованого пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
На теперішній час набрали чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 114 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних», постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального», накази Міністерства фінансів України від 25.02.2016 р. № 218 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального», в яких в повній мірі висвітлені всі питання щодо електронного адміністрування реалізації пального.
По материалам: необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки