Панове, хто добре знає українську мову, підкажіть будь ласка.
Один чоловік впевнено казав "прихідна", але чому тоді "видаткова", а не "розхідна" ?

Накладні правильно - Прибуткова та Видаткова. Прихід - це опис процесу, тобто "Прихід товару", тому "Прихідна" це скоріш суржикова назва.

так то воно так.
тільки "прибуток" це "прибыль","profit"
яке відношення має "прибуткова накладна" до "profit" ?
якась смислова нестиковка.

П.С.
процес - прихід
а накладна "прихідна" . це логічно.

Прихід - це з наркоманського лексикону
суржик йопт...

Не все, що не часто вживається, є суржик.
Можна й так, можна й інакше. Але більш розповсюджено саме "прибуткова". Більшість нормативки, аналітичних статей містять цей термін, а не "прихідна".

Ееееее..... Яке відношення "прибуток" має до "прибуткування", окрім основи? Основа одна - суті дві.

Вообще, я против наших "мовотворців" - "узаконивают" слова, которые никогда не были украинскими. Оправдывают свою безграмотность.
Уволить бы их всех...

Хрюкати - Хрюкальна накладна. (Хрюкальна накладна означає прихід товару на склад. Основа одна - дві суті.)

Например?
По-моему, чаще бывает наоборот - откапывают слова, которые использовались очень давно. Хорошо это или плохо, спорить не буду. Есть и то, и другое...

У меня в институте препод был один, грамотный дядька. По крайней мере все так о нём отзывались. Разговаривал Пытался разговаривать на украинском языке и постоянно говорил "процент". Я никак не мог понять почему "процент", если есть "відсоток". Потом как-то в интернете пошарил, оказывается в украинском языке слово "процент" тоже как бы есть . Так вот мне кажется, что слово "процент" ввели в наш язык примерно такие же товарищи, которые приходную накладную зовут "прихідна".

Acid @ Сегодня, 10:09 необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки,
Я б не узагальнював, бо проблема занадто об'ємна.
Більш того, вона здається існує в багатьох мовах. В російській - 100%.

П.С.
Але згоден, що люди, які фіксуЮТЬ/ВАЛИ мовні стандарти іноді здаються трохи "того". З паралельного світу трохи.

Спасибі и еще туча аналогичных русизмов. И очень много слышу от дикторов на национальных каналах радио/телевидения. Сразу переключаюсь.

Казуистика все это - словарный состав меняется и от этого не уйти.
Неужто слово "вприскавка" лучше и понятнее, чем "форсунка" (?).

Acid @ Сегодня, 11:00 необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки,
"Спасибі" не русизм. Хоть моложе "дякую", но имеет старославянские корни.

А от я вам запропоную справжню проблему, що має безпосереднє відношення до нас з вами.
От дивіться , англійською в комп'ютерному контексті application це ~ програма.
Якась де дуже досвідчена людина переклала application російською як "приложение". Російською "приложение" це в першу чергу додаток до чогось. І в другу "приложение знаний/силы" и т.д.
І вже вочевидь якийсь дуралєй переклав це українською як "додаток". Який "додаток"? До чого? До операційної системи? Сенсу як на мене нема.
І в той же час в україномовному фейсбуці я зустрів переклад "застосунок". Це буквально правильний смисловий переклад application.
Цікаво який переклад мав би бути російською. Я хоч володію російською непагано, нічого ліпшого за "программа" придумати не можу

Ну не знаю, не знаю. Если действительно старославянские корни, то значит, созвучное слово будет встречаться и в других близко-славянских языках: польский, болгарский, белорусский. Есть ли такое там?

"застосунок" ~ "применитель"

Acid @ Сегодня, 8:39 необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки,
Вот не поленился, необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки.


Сенсу є. Почитайте необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки. Там добре написано про особливість такого software як application у сенсі походження та розвитку.
"Застосунок" мені більше подобається, але й у "додатку" не бачу нічого поганого...

Как по мне, то хоть тумба-юмба. Кто-то так определил, все привыкли, поэтому я лично не вижу никакой проблемы.

Кстати, а знает ли кто-то, как называются вот эти штучки, которые в панели управления находятся?

Хмм, тобто утворилося від "спаси боже". Але в інших мовах його немає.
А ось "дякую" від "данке" цілком мене вразило. Це вже питання - звідки ж тоді дійсно походили словяни? Чи навпаки?
Якщо взяти за увагу, що "спасибі" зустрічається в письменності Шевченка (а він приймав участь у мовотворенні), то він довгий час навчався/перебував у Петербурзі. Може звідти і прийшло.

Почитав. Не допомогло Ткніть будь ласка мені , "додаток"... до чого?

Например, до Windows

Кстати, не редко встречаются выражения "Windows-приложение", "Android-приложение" и прочие.

Тобто все-таки додаток до операційної системи.
Маю заперечення.
Для користувача користувацька програма це щось ОСНОВНЕ.
Це саме те, для чого він того комп'ютера купив, а тут виявляється, що це додаток
Особисто мені воно якось нелогічно.
П.С.
А якщо слова все одно які, то можна було б називати "цвітками лотосу","нефритовими стрижнями" та "пелюстками роз" було б те саме, але привабило б більше народу

Начнём с того, что я лишь высказываю своё мнение, поэтому это, как говорится, не инфа 100% и реальное положение дел это может не отражать.


Можно ли использовать компьютер с чистой Виндой? Я думаю, что можно. Кино посмотреть, музыку послушать, распечатать что-то, полазить в интернете. Кроме того, давайте мысленно перенесемся во времена, когда компьютеры только начали появляться с ОС ДОС, Виндовс. Разве тогда можно было говорить, что кто-то покупает компьютер из-за какого-то приложения? Тогда, наверное, и понятия "приложение" не было. И появилось оно, как мне кажется, потом, когда поняли, что нужна возможность дополнять функции операционной системы. И если так рассуждать, тогда термин "приложение" не кажется совсем бестолковым.


А вы не думали, что это относится абсолютно ко всем словам?

Так. Це відноситься до всіх слів, але комп'ютерна галузь нова. І словоутворення тут робиться прямо на наших очах. Чому б йому не бути кращим?
П.С.
Доречі пригадав слушний еквівалент російською до "application".
Це таке собі радянське слово "прикладная программа". "Прикладное программирование". Це буквально те, що треба за змістом. На відміну наприклад від "системного программирования".
В деякому сенсі "прикладная программа" це те, що "прилагают (применяют) к какой то проблеме", тобто "приложение"

XBrut @ Сегодня, 11:06 необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки,

Тобто, до "operating system", "utility", "programming tool" додаються додаткові "programs", для допомоги користувачам у іх діяльності щодо "manipulate text, numbers, graphics, or a combination of these elements".


На мою думку, ваше запречення ґрунтується на спробі сучасного розуміння термінології з ігноруванням самого походження (історичного) цієї термінології. Ну от так склалося історично, а зараз це сталий термін...

...а де тут написано , до "додаються" ? тут написано "відрізняються". Тобто прикладна програма відрізняється від системної програми, утиліти та інструмента розробника.

П.С.
я чудово розумію, що це сталі терміни і що так історично склалося. і що я тут взагалі базікаю доки треба чекати по роботі.
але означити невідповідності думаю незайве.
тут є ще один момент. школярам доводиться вивчати історично складену нісенітницю, а не щось виважене, просте та логічне.

XBrut @ Сегодня, 15:12 необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки,
Ніде не написано. Не буквально шукайте, а за змістом.
Не "додаються", а "додаткові" програми. На компьютерах раніше не кіно дивились, а програмували...

Господа, наш спор о переводах ни к чему. Объясню:
В иностранных языках для большинства терминов есть несколько значений переводов. Именно поэтому существуют словари: Медицинский, Технический, Финансовый. Это реальные "толмуды".
И конкретный перевод фразы зависит от переводчика (филолога). Если человек "в теме", перевод будет правильный.

В Германии и Великобритании есть специальная экзаменация знаний языка по классификации типа "B1, B2, B3, C1, C2, C3" (названия примерные - слышал краем уха).
Так вот если человек в Германии подтверждает свою квалификацию айтишника, он должен пройти экзамен В2. Его под силу сдать людям с отличным разговорным. А вот В1 даже "нативные" граждане сдать не могут. Что-то не выше 30%.
В1 необходим для финансистов высокого уровня, например. В3 - для человека который собрался на иммиграцию.

У нас же подобных экзаменов нашего родного и любимого нет. Есть общешкольный экзамен.
Что мы имеем - переводчиков иностранных языков, которые знают специализированные области только "по-наслышке".

Поэтому, в некотором софте, есть такие переводы функций, описаний и явлений, которые не соответствуют своей сути.

ми культурно обмінюємось думками з колегами

Мене ще дивує , як означено в українській мові "by default"
іноді можна зустріти "за замовчанням" іноді "за промовчанням" - це відверта і невдала калька російського "по умолчанию".
Оце якось натрапив, як це роблять поляки "domyślnie" тобто "домислене" - дуже вдало передає зміст дії.
Це дані, які домислюються, якщо вони не зазначені прямо.

XBrut @ Сегодня, 13:43 необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки,
Не подобається ані "за замовчанням", ані "за промовчанням". Проте ніяк не можу знайти дійсно відповідне. Наразі використовую "стандартне".

Petre @ Сегодня, 13:59 необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки,
Мой вариант: "наперед визначені"

sava1 @ 13.06.16, 11:24 необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки,
Вот именно что "вприскавка" лучше и понятнее , чем "форсунка".



Vofka @ 14.06.16, 10:11 необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки,
здається ті штучки називаються ярликами чи ні?

По умному они зовутся необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки

я колись бачив, як інтернет - експлорер аплет називав "пріложен'їце" так і писав "пріложен'їце запущєно"
по-нашому тоді буде "застосуночок"