Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант, директор необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки

Чи обов’язково надавати вихідний день і нараховувати добові за вихідний неділю, якщо при поверненні із відрядження поїзд прибуває вранці у неділю? Як це написати у наказі про відрядження: чи треба зазначати що він повертається у неділю чи не потрібно?

Подібні питання часто задають не бухгалтери, але й кадровики. Проаналізуємо трудове законодавство та інші правові і нормативні акти.

Загальні питання організації відрядження регулюють «Загальні положення» Інструкції про службовi вiдрядження в межах України та за кордон, яка затверджена наказом Мінфін від 13.03.1998 р. № 59. Як зазначено у листі Мінфін від 11.07.2002 р. № 041-407-627/13-568 «Статтею 12 Закону України "Про оплату працi" ( 108/95-ВР ) передбачено, що гарантiї i компенсацiї працiвникам у разi службових вiдряджень, що встановлені Кодексом законiв про працю України ( 322-08 ) та iншими актами законодавства, є мiнiмальними державними гарантiями. » Отже, деякі гарантії, закріплені в Інструкції, є гарантіями для всіх працівників незалежно від того, чи працюють вони на державному підприємстві, чи на комерційному.

Службовим вiдрядженням вважається поїздка працiвника за розпорядженням керiвника пiдприємство на певний строк до iншого населеного пункту для виконання службового доручення поза мiсцем його постiйної роботи (за наявностi документiв, що пiдтверджують зв'язок службового вiдрядження з основною дiяльнiстю пiдприємства).

Тобто день вибуття у вiдрядження та день прибуття з нього вважаються днями перебування працiвника у вiдрядженнi. Тому строк відрядження, який припадає зокрема і на вихідні (субота, неділя) або святкові необхідно зазначити у наказі про відрядження. За ці дні будуть нараховуватися суми добових бухгалтерією підприємства (добові не залежать від вихідних чи робочих днів).

Що стосується надання іншого вихідного дня при умові повернення працівника з відрядження у вихідний день (субота або неділя), то відповідно до п. 12 «Загальних положень» Інструкції № 59, якщо наказом про вiдрядження передбачено повернення працiвника з вiдрядження у вихiдний день, то працiвниковi може (!) надаватися iнший день вiдпочинку вiдповiдно до законодавства у сферi регулювання трудових вiдносин.

Як бачимо, законодавець закріпив за підприємством право вибору: працівникові може надаватися інший день, а може і не надаватися. Тобто це питання треба вирішувати в індивідуальному порядку, закріплюючи цю можливість в наказі про відрядження.

Оскільки питання надання дня вiдпочинку в порядку компенсацiї за вiдбуття (прибуття) у вiдрядження працiвника у вихiдний день законодавчо не врегульоване, на думку автора, якщо в наказі про відрядження не закріплені гарантії щодо надання іншого вихідного дня за рахунок повернення з відрядження у вихідний день, тоді жодних додаткових днів відпочинку працівник не буде мати. Щодо оплати, то на думку фахівців Мінсоцполітики (консультацію див. нижче), днi вiдпочинку, якi надаються вiдповiдно до п. 12 Iнструкцiї, не пiдлягають оплатi, як і не оплачуються вихiднi днi працiвникiв.

Додатково в необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки зазначено наступне: дні відбуття або повернення із відрядження, які збігаються з вихідними, святковими або неробочими днями, не вважаються такими, у які працівник спеціально відряджений для роботи, отже, й компенсації за роботу в ці дні не виплачується.



ПИТАННЯ: Чи мала проводитися оплата вiдрядження в разi повернення з вiдрядження у вихiдний день та в якому розмiрi?

ВIДПОВIДЬ: Питання, пов'язанi iз службовими вiдрядженнями, регулюються ст. 121 КЗпП, Податковим кодексом України, постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 02.02.2011 р. № 98 «Про суми та склад витрат на вiдрядження державних службовцiв, а також iнших осiб, що направляються у вiдрядження пiдприємствами, установами та органiзацiями, якi повнiстю або частково утримуються (фiнансуються) за рахунок бюджетних коштiв» та iнструкцiєю про службовi вiдрядження в межах України вiд 17.03.2011 р. № 362 (далi - Iнструкцiя).

За пунктом 12 Iнструкцiї, якщо наказом про вiдрядження передбачено повернення працiвника з вiдрядження у вихiдний день, то працiвниковi може надаватися iнший день вiдпочинку вiдповiдно до законодавства у сферi регулювання трудових вiдносин.

Днi вiдпочинку, якi надаються вiдповiдно до п. 12 Iнструкцiї, не пiдлягають оплатi, як і не оплачуються вихiднi днi працiвникiв.
За статтею 15 Закону України «Про оплату працi» пiдприємства госпрозрахункової сфери питання оплати працi своїх працiвникiв вирiшують самостiйно в колективному договорi з дотриманням норм i гарантiй, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (мiжгалузевими) i територiальними угодами.

Тобто умови встановлення i розмiри оплати працi працiвникiв, у тому числi за перiод вiдрядження, пiдприємства визначають самостiйно в колективному договорi або iншому локальному актi. Якщо колективний договiр в органiзацiї не укладено, то власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити це питання з представниками трудового колективу.

Отже, оскiльки положення Iнструкцiї поширюються лише на органи державної влади, пiдприємства, установи та органiзацiї, що повнiстю або частково утримуються (фiнансуються) за рахунок бюджетних коштiв, то госпрозрахунковi пiдприємства питання щодо вiдряджень мають урегулювати в колективному договорi, керуючись наданими їм чинним законодавством правами, зокрема, в колективному договорi можуть установлювати в межах фiнансових можливостей додатковi порiвняно з чинним законодавством гарантiї та компенсацiї, в тому числi гарантiї та компенсацiї працiвникам пiд час службових вiдряджень. У колективному договорi чи iншому локальному документi пiдприємства може бути передбачено норму щодо оплати днiв вибуття (прибуття) з вiдрядження у вихiдний день тощо.



Додаткові матеріали:

необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки

По материалам: необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки