Загальна інформація
Сьогодні питання внесення активів до статутного капіталу товариства регулює, зокрема, Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р. № 1576-XII (далі – Закон про госптовариства).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону про госптовариства вкладом [1] до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.
Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою його учасників, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці. Тож фактично самі засновники погоджують вартість активів, які вони будуть вносити до статутного капіталу підприємства. Для фіксації узгодженої вартості активів варто навести таку інформацію, скажімо, у загальному акті оцінки внесків.
Забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу господарського товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу, векселі, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом (ч. 3 ст. 13 Закону про госптовариства).
Згідно зі ст. 4 Закону про госптовариства установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу.
Бухгалтерський облік
Питання обліку цінних паперів на підприємстві, а зокрема й акцій, сьогодні регулює Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 (далі – П(С)БО 12).
Відповідно до п. 4 П(С)БО 12 фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються в бухгалтерському обліку за собівартістю. Собівартість фінансової інвестиції складається з ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов'язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням такої інвестиції.
Фінансові інвестиції (крім тих, що утримуються підприємством до їх погашення або обліковуються за методом участі в капіталі) на дату балансу відображаються за справедливою вартістю (п. 8 П(С)БО 12). Сума збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інвестицій на дату балансу (крім інвестицій, що обліковуються за методом участі в капіталі) відображається у складі інших доходів або інших витрат відповідно.
Відповідно до п. 9 П(С)БО 12 фінансові інвестиції, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, відображаються на дату балансу за їх собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестиції. Втрати від зменшення їхньої корисності відображаються у складі інших витрат з одночасним зменшенням балансової вартості.
Саме на Дт рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» у підприємства інвестора будуть відображатися придбані (отримані) акції. Адже відповідно до приписів Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. № 291 (далі – Інструкція № 291), цей рахунок призначений для узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових інвестицій (вкладень) у цінні папери інших підприємств, облігації державних та місцевих позик, статутний капітал інших підприємств, створених на території країни та за кордоном, тощо.
Внесення акцій до статутного капіталу іншого підприємства за своєю суттю є довгостроковою фінансовою інвестицією. Як було зазначено раніше, якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на інші активи, то її собівартість визначається за справедливою вартістю цих активів (у нашому випадку — за узгодженою вартістю активу) (п. 6 П(С)БО 12). А от відповідно до п. 29 П(С)БО 13 фінансові інструменти первісно оцінюють та відображають за їх фактичною собівартістю, яка складається із справедливої вартості активів, зобов'язань або інструментів власного капіталу, наданих або отриманих в обмін на відповідний фінансовий інструмент, і витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням або вибуттям фінансового інструмента (комісійні, обов'язкові збори та платежі при передачі цінних паперів тощо).
Тож оприбуткування новоотриманих корпоративних прав слід здійснити за справедливою вартістю.
У бухобліку довгострокові фінансові інвестиції відображають на Дт рахунку 14.
Звичайно, балансова вартість акцій, які вибувають в обмін на корпоративні права за справедливою (узгодженою) вартістю цих активів, може від них відрізнятися. Так, якщо балансова вартість акцій, що їх передають як внесок до статутного капіталу, більша за узгоджену вартість такого об'єкта, то отримані збитки відображають на субрахунку 977 «Інші витрати діяльності». Якщо ж балансова вартість активу, що вибуває як внесок до статутного капіталу, буде меншою від вартості отриманих корпоративних прав, то така різниця повинна потрапити до доходів підприємства через субрахунок 746 «Iнші доходи».
[1] Закон про госптовариства використовує термін «вклад», а не «внесок».
По материалам: необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки