Відповідно до ст. 30 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування” № 1105 від 23.09.99 р. (далі – Закон № 1105) матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору, призначаються та надаються за основним місцем роботи крім допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому КМ України.
У разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації матеріальне забезпечення за страховими випадками, які настали до їх ліквідації (реорганізації), виплачується застрахованим особам їх правонаступником, а в разі відсутності правонаступника – робочим органом Фонду за місцем здійснення обліку ліквідованого підприємства, установи, організації як страхувальника.
Водночас наголошуємо, якщо підприємство, установа, організація перебуває у стані припинення, про що свідчать дані Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, то ліквідатор зобов’язаний звернутися за фінансуванням до робочого органу Фонду соціального страхування для отримання матеріального забезпечення за страховими випадками, які настали у застрахованих осіб.
Звертаємо увагу на те, що згідно зі ст. 34 Закону № 1105 накладення арешту державними виконавцями на страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів не можливо. Кошти можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. А отже, страхові кошти не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.
По материалам: необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки