Застосування штрафних санкцій у 2016 році за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 2015 року породжує все більше запитань. Адже з 1 січня 2016 року законодавчі норми вже не вимагають затвердження Мінфіном порядку застосування таких санкцій. Розглянемо, як усе ж таки з юридичного погляду слід застосовувати ці санкції. Адже закон не має зворотної дії в часі
Тогорічні порушення строків реєстрації податкових накладних: чи штрафувати
За пунктом 1201.1 Податкового кодексу України (ПК) порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям — платникам ПДВ, та розрахунків коригування до таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), встановлених статтею 201 ПК, спричиняють накладення на платників ПДВ, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 ПК покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі від 10% до 40% суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, залежно від строку порушення.
До 1 січня 2016 року стаття 1201 ПК містила ще й пункт 1201.3. Відповідно до нього порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, мав затверджувати центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Таким органом є Міністерство фінансів України, яке до 1 січня 2016 року так і не спромоглося затвердити зазначений порядок.
Оскільки за частиною другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, притягати платників ПДВ до відповідальності за статтею 1201 ПК органи ДФС України не наважувалися. Адже був відсутній правовий механізм реалізації повноважень, передбачених зазначеною нормою ПК.
Із документа
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України)
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 № 909-VIII (далі — Закон № 909) пункт 1201.3 ПК було виключено. Тобто скасовано вимогу про обов’язкове застосування податківцями «порядку застосування штрафних санкцій, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику».
Як наслідок, органи ДФС, починаючи з 1 січня 2016 року, мають повноваження застосовувати штрафні санкції, передбачені у статті 1201 ПК, не очікуючи та не керуючись порядком, затвердженим Мінфіном. Як вони це будуть робити — наразі питання також не з простих.
Водночас постає ще одне важливе запитання: чи можуть податкові органи в 2016 році застосовувати штрафи, передбачені статтею1201 ПК за порушення строків реєстрації податкових накладних, допущені у 2015 році? Чи не той це випадок, про який ідеться у статті 58 Конституції України? А саме: закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Адже, якщо вважати зворотною дією у часі застосування статті 1201 ПК у редакції 2016 року до порушень строків реєстрації ПН, допущених у 2015 році, штрафи сплачувати не потрібно. А якщо не вважати — застосування таких штрафів у 2016 році є правомірним.
Далі визначимося з аргументами за і проти.
Аргументи проти застосування штрафних санкцій
Спочатку наведемо аргументи на ствердження, що у статті 58 Конституції України саме про цей випадок і йдеться. Тобто про заборону поширення чинних норм законодавства на період, коли ці норми ще не були чинними.
Із документа
Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення (ст. 58 Конституції України)
Аргумент 1. Погіршено правове становище платника податку.
Обов’язок дотримуватися порядку застосування штрафних санкцій, передбаченого статтею 1201 ПК, є частиною повноважень контролюючого органу і частиною зазначеної норми законодавства. Цей обов’язок був скасований Законом № 909 з 1 січня 2016 року. Тобто повноваження контролюючого органу розширилися, адже раніше вони були обмежені зазначеним порядком.
Розширені повноваження надають можливість притягати до відповідальності тих платників ПДВ, які за умови існування вимоги дотримуватися затвердженого Мінфіном порядку відповідальності не несли б. Отже, скасування вимоги дотримання контролюючим органом порядку застосування штрафних санкцій погіршує правове становище платника податку та розширює можливість притягнення його до відповідальності.
Якщо припустити, що одного і того самого платника ПДВ за виявлення порушення строків реєстрації податкової накладної в грудні 2015 року контролюючий орган не зміг би притягнути до відповідальності, а у разі виявлення того самого порушення вже в січні 2016 року зміг би, то цілком логічним є твердження про те, що Закон № 909 погіршив (принаймні не покращив) становище платника податку і не може бути застосований до порушень 2015 року.
Аргумент 2. Порушено принцип рівності усіх платників перед законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ПК).
Відповідно до підпункту 4.1.2 ПК одним із принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство, є рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації. Тобто забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. А як уже було наведено в Аргументі 1, притягнення чи непритягнення до відповідальності залежить від того, коли воно здійснюється. Платник податків, якого б перевірили в грудні 2015 року, не ніс би відповідальності лише тому, що його перевірили в 2015 році. Натомість платник податків, перевірений у січні 2016 року, за таке саме порушення вже відповідав би.
Тож очевидним є порушення принципу рівності всіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, тобто забезпечення однакового підходу до всіх платників податків.
Аргумент 3. Застосовано положення ПК 2016 року до правовідносин 2015 року.
Зовсім нещодавно, а саме у необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки щодо застосування у 2016 році наслідків перевищення обсягу виручки платника єдиного податку в 2015 році, ДФС спочатку застосувала положення ПК 2016 року до правовідносин 2015 року. Потім у цей лист податківці внесли корективи і погодилися з неправомірністю застосування ПК в редакції 2016 року до подій 2015 року, тобто у зворотному в часі порядку.
Конституційний Суд Рішенням у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі № 1-7/99 стосовно дії нормативних актів у часі висловився так: «за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце».
З цього робимо простий висновок: до порушення строку реєстрації податкових накладних у 2015 році слід застосовувати статтю 1201 ПК у редакції, яка діяла на момент такого порушення. Але на момент такого порушення застосувати цю норму контролюючий орган міг лише відповідно до затвердженого Мінфіном порядку, якого не існує й понині.
Важливо!
До порушення строку реєстрації податкових накладних у 2015 році має застосовуватися стаття 1201 ПК у редакції, яка діяла на момент такого порушення
Аргумент 4. Відповідальність за діяння, які на час їх вчинення закон не визнавав правопорушеннями.
Цей аргумент призначений для тих, хто вважає, що правопорушення і порядок притягнення до відповідальності за нього — різні речі для дії в часі нормативного акта. І ст.58 Конституції України застосовується виключно до кваліфікації діяння, як правопорушення, і не застосовується, коли йдеться про виключно про механізм притягнення до такої відповідальності.
Проти такого твердження «виступає» частина друга статті 58 Конституції України. Згідно з нею ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Отже, частина перша статті 58 Конституції України вказує на норму законодавства, яка має застосовуватися під час самого притягнення до відповідальності, а не на час тлумачення якогось вчинку як правопорушення. Адже відсутність правового механізму притягнення до відповідальності за правопорушення можна (у комплексі з іншими аргументами) тлумачити як невизнання законом правопорушення як такого.
Аргумент за притягнення до відповідальності
На думку автора, аргумент тільки один: порушення строків реєстрації податкових накладних та відповідальність за таке порушення у вигляді штрафу були закріплені в ПК як до 1 січня 2016 року, так і після. Контролюючі органи із зазначеної дати не повинні лише дотримуватися порядку притягнення до такої відповідальності, затвердженого Мінфіном. Скасування такого обов’язку контролюючого органу не означає, що притягнення платника податків у 2016 році до відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних у 2015 році є зворотною дією норми ПК в часі.
Однак такий аргумент варто знову-таки заперечити тим, що зворотною дією в часі статті 1201 ПК є не саме лиш визнання факту прострочення реєстрації податкових накладних правопорушенням (яке таким правопорушенням і раніше визнавали), а застосування для притягнення до відповідальності за це порушення норми законодавства — статті 1201 ПК у редакції 2016 року до події 2015 року, тобто у зворотному порядку в часі.
Отже, платник ПДВ, що вчинив правопорушення у вигляді прострочення реєстрації податкової накладної в ЄРПН у 2015 році, не може бути притягнутий до відповідальності за статтею 1201 ПК ані в 2015 році, ані в 2016-му. Адже для цього контролюючий орган має діяти відповідно до порядку, затвердженого Мінфіном, а такого порядку затверджено не було.
По материалам: необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки