— якщо умовами договору суборенди передбачено, що гарантійний платіж зараховуються в оплату орендних платежів (інакше кажучи, не підлягає поверненню), то його суму включають до бази обкладення ПДВ орендаря. При цьому податкові зобов’язання та кредит визначають у загальному порядку за правилом «першої події»;
— а якщо умовами договору передбачено, що гарантійні платежі виконують винятково функцію засобу забезпечення виконання зобов’язань та підлягають поверненню суборендарю в кінці терміну дії договору, то ця сума гарантійних платежів (внесків) НЕ збільшує базу оподаткування в орендаря. Відповідно, ПДВ-зобов’язання орендарем та податковий кредит суборендарем під час отримання/перерахування такого гарантійного платежу не визначають.
При цьому якщо на підставі додаткової угоди до договору суборенди змінюється напрям використання гарантійного платежу (спочатку він виконував функцію засобу забезпечення виконання зобов’язань за договором, а потім його спрямовують у рахунок оплати оренди), то на дату укладення такої угоди орендар повинен нарахувати податкові зобов’язання на суму отриманих гарантійних платежів (внесків). Своєю чергою, у суборендаря виникає обов’язок щодо формування податкового кредиту (за виконання умов щодо оформлення податкових накладних).
необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки.
По материалам: необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки