ПИТАННЯ: Чи має пiдприємство право оплачувати працiвниковi вихiдний день як день вiд'їзду (приїзду) у вiдрядження, якщо це передбачено колективним договором? Який нормативний документ про службовi вiдрядження в межах України та за кордон є дiйсним для пiдприємств госпрозрахункової сфери, якi не утримуються за рахунок бюджетних коштiв?

ВIДПОВIДЬ: Пiдприємства госпрозрахункової сфери згiдно зi ст. 97 КЗпП та ст. 15 Закону України «Про оплату працi» питання оплати працi своїх працiвникiв вирiшують самостiйно в колективному договорi з дотриманням норм i гарантiй, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (мiжгалузевими) угодами.

Отже, умови встановлення i розмiри оплати працi працiвникiв, у тому числi i за перiод вiдрядження, пiдприємства визначають самостiйно в колективному договорi або iншому локальному актi з дотриманням положень законодавства.

Гарантiї за час вiдрядження визначенi ст. 121 КЗпП та Податковим кодексом України (далi - Кодекс).

Вiдповiдно до ст. 121 КЗпП працiвникам, якi направляються у вiдрядження, виплачуються: добовi за час перебування у вiдрядженнi, вартiсть проїзду до мiсця призначення i назад та витрати з найму житлового примiщення в порядку i розмiрах, установлених законодавством.

Розмiр добових витрат визначений пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Кодексу.

Для вiдряджень у межах України розмiр добових витрат має бути не бiльш як 0,2 розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на 1 сiчня - податкового (звiтного) року.

Суми та склад витрат на вiдрядження державних службовцiв, а також iнших осiб, що направляються у вiдрядження пiдприємствами, установами та органiзацiями, якi повнiстю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштiв, визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

На виконання цiєї норми Кабiнет Мiнiстрiв України ухвалив постанову вiд 02.02.2011 р. № 98, а Мiнiстерство фiнансiв України видало наказ вiд 17.03.2011 р. № 362, яким викладено в новiй редакцiї Iнструкцiю про службовi вiдрядження в межах України та за кордон (далi - Iнструкцiя).

Згiдно з п. 11 Iнструкцiї, якщо працiвник вiдбуває у вiдрядження у вихiдний день, то йому пiсля повернення з вiдрядження в установленому порядку надається iнший день вiдпочинку.

Якщо наказом про вiдрядження передбачено повернення працiвника з вiдрядження у вихiдний день, то працiвниковi може надаватися iнший день вiдпочинку вiдповiдно до законодавства у сферi регулювання трудових вiдносин (п. 12 Iнструкцiї).

Вiдповiдно до чинного законодавства днi вiдпочинку (вихiднi днi) не оплачуються.

Оскiльки чиннiсть нової редакцiї Iнструкцiї поширюється лише на органи державної влади, пiдприємства, установи та органiзацiї, що повнiстю або частково утримуються (фiнансуються) за рахунок бюджетних коштiв, то госпрозрахунковi пiдприємства питання щодо вiдряджень мають урегулювати в колективному договорi пiдприємства.

Якщо колективним договором пiдприємства визначено, що день вiд'їзду (приїзду) працiвника у вiдрядження оплачується, то має бути визначено порядок i розмiри такої оплати.

Ураховуючи викладене, в разi вiд'їзду (приїзду) у вiдрядження у вихiдний день працiвниковi будуть провадитися вiдповiднi виплати з урахуванням положень колективного договору.

По материалам: необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки