Виходячи із вищевказаного, виникають наступні питання:
- чи може наша компанія в даному випадку повернути назад ці кошти як помилково сплачені без письмової згоди платника? В який термін?
- в будь-якому іншому випадку, якщо на розрахунковий рахунок нашої компанії надійдуть помилково перераховані кошти, чи можемо ми їх повернути без письмової згоди платника? В який термін?»,
повідомяємо наступне:
У разі, якщо помилковий переказ коштів неналежному отримувачу стався з вини платника, слід керуватися нормами ст. 400 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV (далі - ЦКУ). Згідно останньої, недобросовісний власник зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним власником цього майна. У разі невиконання недобросовісним власником цього обов'язку, зацікавлена ??особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.
Якщо ж неналежний одержувач відмовиться повертати кошти, витребувати їх можна в судовому порядку, а разом з тим і відсотки за користування чужими грошовими коштами згідно ст. 536 ЦКУ. Термін повернення помилково отриманих коштів для юридичних осіб встановлено в п'ять днів Указом Президента «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» від 16.03.1995р. № 227/95 (далі - Указ № 227).
Основними документами, які регулюють порядок зарахування та повернення коштів на розрахунковий рахунок є: Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001р. № 2346-ІІІ (далі - ЗУ № 2346) та «Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затверджена постановою правління НБУ від 21.01.2004р. № 22 (далі - Інструкція № 22)
Відповідно до п. 1.24 ст. 1 ЗУ № 2346 помилковий переказ - це рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.
Згідно з визначеннями, наведеними у п. 1.4 Інструкції № 22:
- неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі
- неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів
- помилкове списання/зарахування коштів - списання/зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача
Оскільки, згідно договору про надання послуг по технічному обслуговуванню між Вашим підприємством та фізичною особою-Замовником передбачено, що сплату за надані послуги проводить Замовник, отримання коштів від фізичної особи, яка не є Замовником, можна вважати помилковим.
Відповідно до п. 2.35 Інструкції № 22 кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, встановлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем з будь-яких причин коштів у зазначений строк, вони повертаються у судовому порядку.
Таким чином, в разі визнання коштів помилково отриманими, згідно з чинними нормами
ЗУ № 2346 та Інструкції № 22, Підприємство повинно їх повернути протягом 5 днів від дня зарахування їх на рахунок неналежного одержувача. За несвоєчасне повернення помилково отриманих коштів, з керівника підприємства і головного бухгалтера може бути стягнено до Державного бюджету України штраф у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів заробітної плати (ст. 6 Указу № 227).
Додатково зазначаємо, що нормами ЗУ № 2346 та Інструкції № 22 не передбачено отримання від платника заяви або іншого документу з вимогою повернення коштів.
Проте, при поверненні коштів, також не зайвим буде обмінятися пояснювальними листами із платником. Лист краще надіслати як рекомендований із повідомленням. Касовий чек (розрахункова квитанція) з пошти і повідомлення про одержання адресатом листа - це додатковий доказ того, що отримані й повернуті кошти дійсно випадково виявилися на банківському рахунку неналежного одержувача.
В податковому обліку, оскільки такі кошти одержувачеві не належать, а тому відсутні причини нарахування доходів та податкових зобов’язань з ПДВ у зв'язку з їх зарахуванням на рахунок та поверненням.
Проте, для уникнення труднощів з доведенням контролюючим органам, що одержувач неналежний, важливою умовою є своєчасне повернення грошових коштів. Аналогічної думки дотримуються й фіскальна служба, про що зазначено у відповіді на запитання «Чи підлягають оподаткуванню ПДВ помилково зараховані кошти на розрахунковий рахунок платника ПДВ та в який термін необхідно повернути ці кошти?» в загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі на сайті Державної фіскальної служби України (підкатегорія 101.02).
Оскільки об’єктом оподаткування ПДВ, відповідно до аб. а) та аб. б) п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (далі - ПКУ), є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, то кошти, що не пов’язані з такими взаємовідносинами між суб’єктами господарювання та які повернуто в належні терміни, не підпадають під об’єкт оподаткування.
Враховуючи вищенаведене, незалежно від ситуації, підприємство, з метою уникнення штрафних санкцій та непорозумінь з контролюючими органами, повинно у п’ятиденний термін повернути помилково отримані кошти на підставі отриманого від платника листа, про необхідність повернення коштів.
Щодо ситуації, яка фактично виникла, одним з варіантів є підписання додаткової угоди до Договору, в якій слід зазначити, що платниками за договором можуть бути інші фізичні особи, що передбачено п. 1 ст. 511 ЦКУ, перелічити ПІБ, ідентифікаційний номер платника податку, серію, номер та дату видачі паспорту або врегулювати процедуру інформування Виконавця про таких осіб.
По материалам: необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки