Пунктом 255.2 ст. 255 ПКУ визначено, що не є платниками рентної плати водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку.
Для цілей ст. 255 ПКУ під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.
Відповідно до п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об’єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.
За обсяги води, переданої водокористувачем-постачальником іншим водокористувачам без укладення з останніми договору на поставку води, рентна плата обчислюється і сплачується таким водокористувачем-постачальником.
Статтею 127 Житлового кодексу Української РСР від 30 червня 1983 року 5464-X із змінами та доповненнями визначено, що гуртожитки використовуються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.
Враховуючи викладене, оскільки населенням є сукупність людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок, то вода, що використовується виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб мешканців гуртожитків, вважається такою, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення.
Суб’єкт господарювання, який уклав договір на поставку води з водокористувачем-постачальником та має на балансі нежитлові будівлі, гуртожитки, не є платником рентної плати якщо:
- використовує обсяги води в таких будівлях виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб мешканців гуртожитків (населення);
- використовує обсяги води для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб.
При використанні орендодавцем та орендарями будівель (приміщень гуртожитків) обсягів води виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб (за умови не використання води на будь-які інші цілі), такі суб’єкти господарювання не є платниками рентної плати за обсяги фактично використаної води.
При наданні в оренду нежитлових будівель або їх приміщень, приміщень гуртожитків іншим суб’єктам господарювання, які не мають окремо укладених договорів з водокористувачем-постачальником води (незалежно від напрямку використання води орендарями), суб’єкт господарювання - орендодавець, який використовує обсяги води для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення та/або задоволення інших, ніж виключно власні питні і санітарно-гігієнічні потреби, є платником рентної плати за всю фактично використану воду з урахуванням втрат води в системах водопостачання в таких будівлях (за виключенням обсягів води, переданої населенню).
У разі надання в оренду нежитлових будівель або їх приміщень, приміщень гуртожитків іншим суб’єктам господарювання які не мають окремо укладених договорів з водокористувачем-постачальником води, орендодавець, який використовує обсяги води для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення та/або задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, є платником рентної плати за весь фактичний обсяг використаної води (за виключенням обсягів води, переданої населенню), за умови використання орендарями обсягів води одночасно для задоволення питних, санітарно-гігієнічних та виробничих потреб.
У випадку укладання орендарем будівлі (приміщення) окремого договору на поставку води із водокористувачем-постачальником води, орендар, який здійснює використання води як для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб, так і для будь-яких інших потреб, є платником рентної плати за використані ним обсяги води. При цьому орендодавець наданого приміщення не сплачує за обсяги води, використані таким орендарем.
Разом з цим, з урахуванням норм п. 49.2 ст. 49 ПКУ, наявність дозволу на спеціальне водокористування (або договору на поставку води) із встановленими в них лімітами (обсягами) використання води, що підлягають відображенню в податковій декларації звітного (податкового) періоду, визначає обов’язок суб’єкта господарювання, який здійснює використання води виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб власних або населення, подавати податкову декларацію з рентної плати. Такі суб’єкти господарювання в декларації податкові зобов’язання не визначають, а відображають встановлені в дозволі на спеціальне водокористування ліміти використання води (обсяги використання води встановлені в договорі на поставку води).
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 121.01
По материалам: необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки