У зв’язку зі збільшенням численних звернень страхувальників та застрахованих осіб до виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо реалізації на практиці з 01 січня 2015 року норм частини четвертої статті 19 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 23.09.1999 № 1105, відповідно до листа Виконавчої дирекції Фонду від 22.04.2015 № 5.2-32-758, вважаємо за необхідне повідомити.

Згідно частини 4 статті 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року № 1105 (далі - Закон № 1105) застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на матеріальне забезпечення в таких розмірах:

1) допомога по тимчасовій непрацездатності - виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку;

2) допомога по вагітності та пологах - виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.

Слід наголосити, що з урахуванням тієї обставини, що Закон № 1105 встановлює норму дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку, то місяць настання страхового випадку не входить до зазначеного дванадцятимісячного періоду, за який обчислюється страховий стаж для визначення права на матеріальне забезпечення у розмірах, передбачених частиною 4 статті 19 Закону № 1105. Тобто, наприклад, якщо страховий випадок настав у лютому 2015 року, то дванадцятимісячним періодом для обчислення страхового стажу буде період лютий 2014 – січень 2015 року.

У разі, якщо робочий час застрахованої особи підсумовується або його облік ведеться в годинах, для обмеження допомоги по тимчасовій непрацездатності розміром мінімальної заробітної плати слід розмір мінімальної заробітної плати, встановлений у місяці настання страхового випадку, розділити на години за графіком роботи застрахованої особи у цьому місяці і отриманий розмір годинної заробітної плати порівняти із розміром середньогодинної заробітної плати, обчисленим шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати на кількість відпрацьованих годин застрахованою особою у зазначений період.

Також повідомляємо, що для обмеження допомоги по вагітності та пологах двократним розміром мінімальної заробітної плати необхідно застосовувати середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

По материалам: необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки