Розробляючи закони про зниження навантаження на фонд заробітної плати, чиновники дбали не стільки про звільнення бізнесу від податкового рабства, скільки про гарантоване наповнення Пенсійного фонду. Тому і придумали: щоб скористатися зниженою ставкою єдиного соціального внеску (ЄСВ), потрібно забезпечити низку умов, які виконати практично неможливо. Роботодавці констатують: за нинішніх обставин в Україні перебування в тіні як було, так і залишається єдиним шансом зберегти бізнес. Отже, не чекайте цивілізованих 16-18%. Діють грабіжницькі 36,76% - 49,7%, залежно від класу професійного ризику виробництва. Правда, з мінімальної зарплати і з усіма наслідками, що з цього витікають у країні, де безробіття сягає майже 500 тис. осіб, а середня пенсія ледве дотягує до 70 доларів...

Хто не заховався - фіскали не винні

«Ні - зарплатам у конвертах!» - приблизно під таким гаслом податківці з року в рік методично наносили візити-набіги на підприємства, шукаючи тіньові зарплати. І подекуди знаходили: бо, по-перше, хто не заховався, вони не винні, а по-друге, громадяни й самі часом, не витримуючи перманентного годування «завтракамі», скаржилися на «несумлінних роботодавців».
«Роботодавці констатують: за нинішніх обставин в Україні перебування в тіні як було, так і залишається єдиним шансом зберегти бізнес. Отже, не чекайте цивілізованих 16-18%. Діють грабіжницькі 36,76% - 49,7%».
Хто заховався - передусім власники фірм, які вчасно зрозуміли, що фіскали реагують на зарплату найманих працівників у розмірі мінімальної, як бики на червону ганчірку: зайвий привід для проведення перевірки. Як виходять із ситуації? Декларують, що їх працівники одержують не 1218 грн (розмір мінімальної зарплати в Україні), а 1800, 2000 чи навіть 2500 грн. Нині, в період падіння економіки й міграції мешканців зі східних територій, яка також впливає на здешевлення робочої сили, такими грішми нікого не здивуєш. Решта - знову-таки у конверті.

Не бажаючи з кожної виплаченої працівнику гривні ще близько половини віддавати державі, роботодавці щедро користувалися сірими й чорними зарплатними схемами. Користувалися й користуються. Чому?

Уряд - бізнесу: спочатку зникни, а потім - отримай свої 16,4% ЄСВ

Грудневої ночі, коли народні депутати ухвалили чи не весь економічний блок законів, було проголосовано і той з них, в якому закладалося різке зниження ставки ЄСВ. «Що ми можемо зробити, - це щоб у нас на мінімальну зарплату ніхто не жив. Тому парламент пішов на різке зменшення ЄСВ з 41 до 16,4%», відрапортував уже наступного дня, 29 грудня, Президент України Петро Порошенко на підсумковій прес-конференції. «Українці гідні не тільки європейських цін, а й європейських зарплат», - вітав таке нововведення екс-керівник ДФС України Ігор Білоус.
«Чи сприятиме новий документ розтопленню тіньового айсберга трудових доходів, можна буде судити вже незабаром. Сумніви з цього приводу мають як законотворці, так і ті, що змушені виконувати ухвалені ними приписи».
Але закон не спрацював. Частково - через, знову ж таки, падіння економіки, а частково через низку запобіжників, які нівелювали благі наміри уряду. Обов'язкових умов застосування знижуючого коефіцієнту ЄСВ (0,4 у 2015 р. і 0,6 - з 1 січня 2016 р.) було чотири: загальна база нарахування внеску за місяць в 2,5 раза або більше перевищує середньомісячну за 2014 рік; середня зарплата по підприємству збільшується мінімум на 30%; середній платіж на одну застраховану особу - не менше ніж 700 грн.; середня зарплата по підприємству - не менше 3 «мінімалок».

Зазначені умови, за твердженнями урядовців, були потрібні, щоб уникнути «дірки» в Пенсійному фонду в 47-49 млрд грн. Характерно, що її розмір чиновники підрахували досить оперативно, чого не можна сказати про зарплати в тіні, де, за різними оцінками, перебуває від 20 до 50 млрд. грн.
47-49 млрд
Такою могла бути "дірка" в Пенсійному фонді, якби не зміни до "зарплатних" законів
Було і є: платити в конверті вигідніше. І буде?

На практиці виявилося, що такий розкіш, як збільшення зарплат на третину, підприємствам не під силу. Дуже часто вони їх, навпаки, скорочують, намагаючись хоч якось втриматися на плаву. «Вважаю, що ці вимоги абсолютно не обґрунтовані, адже пільговою ставкою ЄСВ зможуть скористатися тільки 2 - 3% платників, і то в компаніях, де заробітна плата прив'язана до курсу долара і девальвація зробила свою справу за них. Для всіх інших платників у плані легалізації нічого не зроблено, зате штрафи збільшено в рази», - прокоментувала законодавчі зміни голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна.
20-50 млрд
Такі кошти (у гривні) зараз перебувають "у тіні"
А вже в лютому сам Арсеній Яценюк визнав: експеримент зі зниженням ставки ЄСВ був невдалим і детінізацією не супроводжувався.

Два місяці тому, 13 березня 2015 року, набрав чинності інший, суттєво відкоригований закон про ЄСВ. Ним, зокрема, скасовано умову щодо платежу в 700 грн. Замість неї така: середній платіж на одну застраховану особу повинен бути не меншим, ніж у 2014 році. Поріг же підвищення середньої зарплати по підприємству було знижено з 30 до 20%.

Чи сприятиме новий документ розтопленню тіньового айсберга трудових доходів, можна буде судити вже незабаром. Сумніви з цього приводу мають як законотворці, так і ті, хто змушений виконувати ухвалені ними приписи. «Я переконана, що є лише один шлях виведення зарплат із тіні - безумовне зниження ставки ЄСВ до економічно обґрунтованого рівня (близько 18%) і одночасне підвищення відповідальності за ухилення від сплати», - вважає народний депутат Оксана Продан. А бухгалтери фірм у приватних розмовах діляться: попри те, що так званий тариф на переведення коштів у готівку зріс порівняно з минулим роком в 1,5 раза, виплачувати зарплату в конверті все одно вигідніше, ніж «білу».

Ольга Германова,
Журналист необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки


По материалам: необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки