З позиції ВАСУ, податкове законодавство не обмежує період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки.
Також, згідно з пунктом 44.6 Податкового кодексу України (ПК), у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені абзацом 2 пункту 44.7 ПК, платник податків не надає перевіряючим документи (незалежно від причин ненадання, крім випадків виїмки документів/іншого вилучення правоохоронцями), що підтверджують показники, відображені таким платником у податковій звітності, вважається, що ці документи були відсутні у платника податків на час складення такої звітності.
Ця норма лише визначає статус показників податкової звітності як непідтверджених необхідними документами під час перевірки. Вона не обмежує право платника довести у суді обставини, на яких грунтуються його вимоги, поданням лише тих доказів, що надавалися ним під час податкової перевірки.
Право надавати заперечення щодо висновків контролюючого органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження цих заперечень надається платнику як на всіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, де допустиме подання учасником процесу нових доказів.
Тож донарахування платнику грошового зобов’язання з податку на прибуток через відсутність на час проведення перевірки певних документів — незаконне.
По материалам: необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки