Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки зі змінами та доповненнями (далі — Закон № 2464), платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) є роботодавці, зокрема, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 4 Закону № 2464, платниками ЄСВ є фізособи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних особах, зазначених в абзаці другому пункту 1 частини першої, чи у фізичних осіб — підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, за цивільно-правовими договорами (крім фізосіб-підприємців, якщо виконувані ними роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців).

Для платників, зазначених у пункті 1 (крім абз. 7) частини першої статті 4 Закону № 2464, ЄСВ встановлюється у розмірі 34,7% винагороди за цивільно-правовими договорами (абз. 4 ч. 5 ст. 8 Закону № 2464).

Для підприємств суднобудівної промисловості (клас 30.11 група 30.1 розділ 30, клас 33.15 група 33.1 розділ 33 КВЕД ДК 009:2010) — у розмірі 33,2% суми винагороди за виконання робіт (надання послуг).

Згідно з абзацом десятим частини п’ятої статті 8 Закону № 2464, при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам із джерел не за основним місцем роботи ставки ЄСВ застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру без застосування коефіцієнта бази нарахування.

ЄСВ для платників, зазначених у пункті 3 частини першої статті 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 2,6% винагороди за цивільно-правовими договорами (ч. 8 ст. 8 Закону № 2464).

Отже, роботодавці нараховують ЄСВ на суму винагороди (доходу) за цивільно-правовими договорами у розмірі 34,7% (для підприємств суднобудівної промисловості — у розмірі 33,2%) та утримують із суми винагороди ЄСВ у розмірі 2,6%.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 301.04.01

По материалам: необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки