Чи обов’язково договірна (контрактна) ціна має співпадати зі звичайною ціною (ціною, за якою відображаються податкові наслідки контрольованих операцій, далі – «КО»)?
Такої вимоги немає. У договорі може бути одна ціна, а для цілей трансфертного ціноутворення застосована інша ціна.
Як поріг у 50 млн. грн., досягнення якого є необхідним для визнання операції контрольованою, буде застосовується щодо періоду вересень-грудень 2013 року (повністю 50 млн. грн. чи пропорційно кількості задіяних місяців – 16,66 млн. грн.)?
Дане питання висвітлене в необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки, яку було затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 22 листопада 2013 року № 699 (далі – «Узагальнююча консультація» та «Міндоходів», відповідно).
Підхід податкового відомства є оригінальним. Поріг потрібно застосовувати повністю (50 млн. грн.), але не за вересень-грудень 2013 року, а за увесь 2013 рік. Для того, щоб операція визнавалася контрольованою у 2013 році потрібне одночасне додержання двох умов:
- Загальна сума операцій з одним контрагентом у 2013 році, визначена за договірними цінами, становить не менше 50 млн. грн. (без ПДВ)
- Принаймні одну з указаних операцій було здійснено у період вересня-грудня 2013 року.
Як працює вищезазначений поріг у 50 млн. грн. при кредитних і комісійних відносинах?
Законом не передбачено спеціальних положень на цей випадок. Згідно з Узагальнюючою консультацією у розрахунок мають включатися не лише відсотки, а й тіло кредиту, і не лише комісійна винагорода, а й вартість товару, який реалізується/придбавається за договором комісії.
Як працюють пропорційні та зворотні коригування?
Пропорційні коригування здійснюються тоді, коли податкові зобов’язання вашого контрагента були відкориговані у зв’язку із застосуванням звичайних цін (чи то самостійно вашим контрагентом, чи то податковим органом за результатами перевірки). У даному випадку ви здійснюєте коригування своїх податкових зобов’язань, виходячи з рівня звичайної ціни, застосованої вашим контрагентом чи податковим органом, який провів його перевірку. Таке коригування називається пропорційним, бо здійснюється пропорційно до коригувань вашого контрагента.
Важливим є те, що пропорційне коригування може здійснюватися лише на підставі повідомлення Міндоходів про можливість його проведення. У свою чергу направлення такого повідомлення можливе лише після повної сплати контрагентом додаткових податкових зобов’язань, нарахованих у зв’язку із застосуванням звичайних цін.
У разі коли пропорційне коригування було проведено відповідно до рішення податкового органу, яке в подальшому було скасовано, проводиться зворотне коригування. Як і пропорційне, зворотне коригування проводиться лише на підставі повідомлення Міндоходів про можливість його проведення.
До яких товарних позицій застосовуються особливі правила згідно з перехідними положеннями і до чого зводиться їхня дія?
Перехідні положення:
- діють до 1 січня 2018 року;
- надають можливість платникам скористатися спрощеними процедурами трансфертного ціноутворення;
- застосовуються до наступних товарних позицій: (і) зернові культури; (іі) жири та олії; (ііі) залізні руди, шлаки і золи; (iv) мінеральні палива, вугілля, нафта; (v) чавун, сталь;
- застосовуються лише щодо зовнішньоекономічних операцій з нерезидентами з «низькоподаткових» юрисдикцій (перелік таких юрисдикцій затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 1042-р).
Однією з спрощених процедур, яка пропонується перехідними положеннями, є можливість замість застосування методів трансфертного ціноутворення, визначити ціну згідно з:
- біржовими котируваннями - для товарів, які котируються на біржі, або
- за довідковими цінами, опублікованими у спеціалізованих комерційних виданнях - для товарів, які не котируються на біржі (перелік таких видань затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 року № 865-р).
Чи буде застосовуватися 5% штраф за неподання звіту про КО у випадку подання неправильно заповненого звіту про КО чи незазначення у звіті усіх КО?
Штраф у розмірі 5% від загальної суми контрольованих операцій є значним. Чи буде він застосовуватися до випадків подання неправильно заповнених звітів про КО чи незазначення у звіті всіх КО – не можна зробити однозначного висновку. Міндоходів висловилося в Узагальнюючій консультації щодо незазначення у звіті всіх КО. На його думку, у таких випадках штраф має застосовуватися. Щодо неправильного заповнення – питання залишається відкритим.
Разом з тим, ми притримуємося думки, що підстав для розширеного тлумачення відповідних положень Податкового кодексу (п.120.3) немає. Має застосовуватися буквальне тлумачення, згідно з яким штраф може бути накладено лише за неподання звіту про КО і аж ніяк за помилки під час оформлення цього звіту чи незазначення у ньому всіх КО. Судова практика покаже, чия позиція є правильною.
необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки
Співавтор Анна Буквич (юрист «Лавринович і Партнери»)
По материалам: необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки