Цікаво, що наші фахівці-науковці пропонують викреслити з закону принцип відповідності витрат доходам, а також принцип пріоритету історичної вартості в облікових оцінках.
До суб’єктів,що мають право на складання звітності в скорочному форматі додано непідприємницькі товариства.
Щоправда в той же час з Закону пропонується прибрати згадку про те, що скорочений формат обмежується лише балансом та звітом про фінрезультати.
Із Закону прибирають норму про те, що проміжна фінзвітність складається тільки у складі балансу та звіту про фінрезультати.
Фінансову звітність пропонується таксономізувати для подання в електронному вигляді.
Вказано, що звіти за МСФЗ подаватимуться «через» НКЦПФР, а звіти за нацстандартами – «через» «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інформатизації, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів». Наразі важко зрозуміти що саме мається на увазі під млявим формулюванням «через». Є підстави припустити, що вказані органи стануть єдиними держорганами, куди будуть надавати фінансові звіти, а вони в свою чергу будуть передавати звіти до інших органів (органів держреєстрації, податкових органів етс).
Також запропоновано запровадити ліміт надання мінімального обсягу інформації з фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності та аудиторського висновку, яка підлягає опублікуванню у періодичних та/або неперіодичних виданнях.
Цей мінімум визначатиме Кабмін.
Вводиться нове поняття – «уточнена» фінансова звітність, та нештрафний тримісячний термін її подання.
Крім того, запропоновано запровадити дворічну амністію щодо адмінпокарань за помилки, допущені при переході на МСФЗ.
По материалам: необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки