Базовий податковий (звітний) період – період, за який платник податків зобов’язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених ПКУ, коли контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податку.

Норми встановлені п. 33.3 ПКУ.

Для цілей ПКУ під терміном «базовий звітний (податковий) період» слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом ПКУ (п. 49.19 ПКУ).

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком (п. 137.4 ПКУ).

Для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 137.4 ПКУ та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п. 133.4.3 ПКУ (п.п. 133.4.7 ПКУ).

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897 (далі – Декларація).

Платник податку на прибуток, який використовував базовий звітний (податковий) період квартал та включений до Реєстру неприбуткових установ та організацій в середині кварталу звітного року, при заповненні поля 2 Декларації зазначає базовий звітний період квартал та відповідний звітний (податковий) період застосування загальних правил оподаткування (І квартал, півріччя, три квартали). В такій Декларації платник податку зазначає показники діяльності, обраховані за період перебування на загальній системі оподаткування, та подає її разом з фінансовою звітністю за відповідний період – у строк, встановлений п.п. 49.18.2 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).