Закон України вiд 05.07.2012 p. № 5067-VI «Про зайнятiсть населення» (iз змiнами та доповненнями» далi - Закон) урегульовує правовi вiдносини щодо стажування. Вiдповiдно до вимог ст. 29 Закону стажером може бути студент вищого i учень професiйно-технiчного навчального закладу, якi отримали професiю (квалiфiкацiю) за освiтньо-квалiфiкацiйним рiвнем: «квалiфiкований робiтник», «молодший спецiалiст», «бакалавр», «спецiалiст» - продовжують навчатися на наступному освiтньо-квалiфiкацiйному рiвнi, стажуються за спецiальнiстю (квалiфiкацiєю) або професiєю (квалiфiкацiйним рiвнем), за якою здобувають освiту, у вiльний вiд навчання час. Наведенi критеpiї мають бути дотриманi одночасно. Якщо хоча б одна умова не виконується то це, не вважається стажуванням.

Названi особи мають право проходити стажування за професiєю (спецiальнiстю), за якою отримується освiта, на пiдприємствах, в установах й органiзацiях незалежно вiд форми власностi, виду дiяльностi та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування. Типова форма договору затверджена постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 16.01.2013 р. № 20. Строк стажування за договором не може перевищувати шести мiсяцiв. У договорi обумовлюється також режим та мiсце стажування.

Роботодавцю важливо знати: якщо в перiод стажування така особа (стажер) виконує професiйнi роботи пiдприємство, органiзацiя, установа за всi роботи, виконанi вiдповiдно до наданих завдань, виплачує їй заробiтну плату згiдно з установленими системами оплати працi за нормами, розцiнками, ставками (окладами) з урахуванням коефiцiєнтiв, доплат i надбавок. Тобто, якщо стажер виконує завдання, якi можна квалiфiкувати як професiйну роботу, вiн може вимагати вiд керiвництва такого пiдприємства, органiзацiї, установи виплати йому заробiтної плати. Ця правова позицiя пiдтверджена листом Мiнсоцполiтики України вiд 07.03.2014 р. № 300/039/97-14 «Щодо питань стажування».

Заробiтна плата - це одна з головних економiчних категорiй, яка поєднує iнтереси працiвникiв, пiдприємств, установ, органiзацiй та держави i безпосередньо впливає на рiвень життя населення. Нелегальна заробiтна плата послаблює соцiальний захист працiвникiв, зменшує надходження до бюджетiв та державних соцiальних фондiв. Так, роботодавець пiд час виплати заробiтної плати стажеру має утримувати й перераховувати до бюджету податок на доходи фiзичних осiб та вiйськовий збiр, а також сплачувати єдиний соцiальний внесок за такого працiвника згiдно з вимогами чинного законодавства України. Змiна правосвiдомостi бiльшостi представникiв бiзнесу впродовж останнiх рокiв в Українi поступово призводить до того, що роботодавцi прагнуть отримати не лише максимальнi прибутки вiд свого господарювання, а й досягти суспiльне корисних результатiв, у тому числi сумлiнно виконуючи вимоги трудового законодавства. Таким чином, розмiр оплати працi також потрiбно зазначати в договорi про стажування.

Стажування проводиться за iндивiдуальною програмою пiд керiвництвом працiвника пiдприємства, установи, органiзацiї, який має стаж роботи за вiдповiдною професiєю (спецiальнiстю) не менш як три роки. За керiвником стажування закрiплюється не бiльш нiж два стажисти. Стажист разом iз своїм керiвником вiд установи розробляють iндивiдуальну програму стажування та перелiк робiт. Типова форма такої програми, затвердженої на офiцiйному рiвнi, вiдсутня. Тому бланк iндивiдуальної програми слiд створити самостiйно. Затверджує iндивiдуальну програму стажування та перелiк робiт керiвник установи.

Керiвник установи видає наказ про стажування.

Запис про проходження стажування вноситься до трудової книжки i свiдчить про певний досвiд роботи за фахом. Роботодавець зобов'язаний провести iнструктаж з охорони працi перед допуском студента (учня) до проходження стажування, пiсля чого стажист починає здобувати досвiд. Пiсля закiнчення стажування керiвник стажування (або керiвник установи за поданням керiвника стажування) видає стажистовi висновок, у якому зазначає виконанi роботи й оцiнку якостi їхнього виконання, характеристику професiйної компетенцiї, особистi та дiловi якостi стажиста. Пiд час складання такого висновку i стануть у пригодi оцiнки за виконанi стажистом завдання, виставленi керiвником стажування в iндивiдуальнiй програмi стажування.

За статтею 29 Закону робота керiвника стажування, призначеного з числа працiвникiв пiдприємства, органiзацiї, установи, може оплачуватися пiдприємством, органiзацiєю, установою за рахунок коштiв пiдприємства, органiзацiї, установи, передбачених на пiдготовку, перепiдготовку, пiдвищення квалiфiкацiї кадрiв щомiсяця додатково на термiн стажування, в розмiрах не менш як 5% суми основної заробiтної плати, яку вони одержують за основним мiсцем роботи. Таким чином, Закон не зобов'язує роботодавця додатково платити керiвниковi стажування, але якшо мiж таким працiвником та роботодавцем буде досягнуто домовленостi щодо доплат за керування стажуванням, такi доплати можуть бути проведенi вiдповiдно до названих вимог

Роботодавцю стажування молодих спецiалiстiв у його установi дає можливiсть придивитися до молодих кадрiв з метою подальшого їхнього зарахування до штату або формування кадрового резерву. Також роботодавець, залучаючи молодих спецiалiстiв до стажування, може тимчасово вирiшити проблему iз недостатнiстю кадрiв, хоча i дещо специфiчним способом.

Начальник вiддiлу, Свiтлана СТАСЮК

"Праця i зарплата" N 42 (1006), 16 листопада 2016 р.