1. Що слід розуміти під словами «до розгляду судом», які згадуються в ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР (далі — Закон № 185)?
Так, згідно із ч. 2 ст. 4 Закону № 185, у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені ст.ст. 1 і 2 Закону № 185 або встановлені НБУ відповідно до ст.ст. 1 і 2 Закону № 185, призупиняються, і пеня за їх порушення в цей період НЕ сплачується.
Водночас ч. 4 ст. 4 Закону № 185 визначає: у разі задоволення такого позову пеня так само не сплачується із дати прийняття позову до розгляду.
Відповідно до ст.ст 1 і 2 Господарського процесуального кодексу України (далі — ГПКУ), справи позовного провадження в господарському суді порушуються шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, оформлюється та передається судді в порядку черговості. Після цього протягом 3-х днів із дня її надходження позовну заяву приймає Суддя та надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, Ухвалу про порушення провадження в справі. Так само, на підставі ст. 62 ГПКУ суддя може повернути позовну заяву не пізніше 3-х днів із дня її надходження, про що виносить ухвалу.
Отже, прийняття позовної заяви до розгляду засвідчує саме ухвала про відкриття провадження. Таку позицію підтримав Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25.05.2015 р. № К/9991/27598/12, де зазначив, що контролюючий орган правомірно нарахував позивачу пеню до моменту відкриття провадження судом.
2. Чи впливає вжиття заходів до виконання такого рішення про стягнення з нерезидента коштів резидентом на нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД? Якщо так, то якими доказами таке вжиття заходів має бути підтверджено?
Відповідно до ст. 4 Закону № 185, нарахування пені призупиняється до подання позовної заяви резидента про стягнення, а саме до моменту прийняття ухвали про відкриття провадження.
У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково чи припинення (закриття) провадження в справі або залишення позову без розгляду строки, передбачені ст.ст. 1 і 2 Закону № 185 або встановлені НБУ відповідно до ст.ст. 1 і 2 Закону № 185, поновлюються, і пеня за їх порушення сплачується за кожен день прострочення, включаючи період, на який ці строки було призупинено.
У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених ст.ст. 1 і 2 Закону № 185 або встановлених НБУ, відповідно, ст.ст. 1 і 2 Закону № 185, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
3. У якому випадку, крім здійснення фактичної поставки або повернення коштів, пеня за порушення строків у ЗЕД не нараховується?
Якщо перевищення строків, зазначених у ст.ст. 1 і 2 Закону № 185, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин і поновлюється із дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої вповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) чи третьої країни відповідно до умов договору.
По материалам: необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки