Такий порядок визначено ст. 100 ПКУ та наказом Мінфіну «Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків» від 30.11.2012 р. № 1261 (далі — Наказ № 1261).
Для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків відповідно до п. 3.1 р. III Наказу № 1261 має звернутися до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою із зазначенням суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк та періоди сплати. При цьому окремо вказуються суми, строк сплати яких іще не настав, а також строк сплати яких уже минув.
До заяви додається економічне обґрунтування, що складається із:
• переліку обставин, котрі свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, докази існування таких обставин;
• аналізу фінансового стану; графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;
• розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.
Перелік обставин, що є підставами для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), та підтверджуючих ці обставини документів, наведено в постанові КМУ «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» від 27.12.2010 р. № 1235.
Платник податків, який звертається із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму цього грошового зобов'язання (п. 100.2 ПКУ).
За результатами розгляду заяви керівник органу доходів і зборів приймає рішення про розстрочення грошових зобов'язань або відмовляє платнику в письмовій формі за відсутності підстав для надання розстрочення та в разі недотримання обов'язкових вимог, визначених Наказом № 1261. Розстрочення надається окремо за кожним податком, збором, штрафною санкцією, пенею. Строки сплати розстрочених (відстрочених) сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення змін у договір розстрочення.
На розстрочені грошові зобов'язання пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання договору до спливу строку дії договору про розстрочення грошового зобов'язання. Такий договір може бути достроково розірваний як з ініціативи платника податків, так і з ініціативи ДПС (якщо платник податків надав недостовірну інформацію під час укладання договору, допускає виникнення нового податкового боргу або порушує умови погашення розстрочених (відстрочених) сум).
По материалам: необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки