Одне з ключових питань, які виникають при кваліфікації податкових злочинів, - це питання наявності умислу. Умисел є обов'язковою ознакою ухилення від сплати податків (ст. 212 Кримінального кодексу України, далі - «КК України»). Якщо несплата податку була здійснена без наявності умислу, відповідальність за ст. 212 КК України не настає. Проте відповідно до існуючої практики особа може бути притягнута до відповідальності за несплату податку з необережності (наприклад, в силу незнання або неправильного застосування податкових законів) за ст. 367 КК України (службова недбалість).

Саме по собі виникає питання: яким же чином можна встановити, чи був у діях особи умисел, спрямований на ухилення від сплати податків? Головним дороговказом тут беззаперечно є п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 8 жовтня 2004 року № 15 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» (далі - «Постанова ПВСУ № 15»). У даному пункті постанови наведено невичерпний перелік обставин, які можуть вказувати на наявність умислу, а саме:

• відсутність податкового обліку або його ведення з порушенням встановленого порядку;
• перекручування в обліковій або звітній документації;
• неоприбуткування готівкових коштів, одержаних за виконання робіт чи надання послуг;
• ведення подвійного (офіційного та неофіційного) обліку;
• використання банківських рахунків, про які не повідомлено органи державної податкової служби;
• завищення фактичних витрат, що включаються до собівартості реалізованої продукції.

Якраз цей список цитується на практично всіх конференціях, семінарах та інших подібних заходах, присвячених ухиленню від сплати податків.

На жаль, наведені обставини сформульовані не досить чітко, щоб можна було з упевненістю говорити про наявність умислу, спрямованого на ухилення від сплати податків, у тій чи іншій ситуації. Я вирішив спробувати вийти за межі списку і поглянути на «живі» кримінальні справи з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Нижче наводяться кілька прикладів із зазначеного реєстру.

№ зп	Справа	Суд, який розглядав справу	Обставини, що вказують на наявність умислу
1	необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки	Замостянський районний суд м. Вінниці	Для обґрунтуваннянаявності умислу суд, зокрема, послався на такі обставини з ПостановиПВСУ № 15: (i) веденняподаткового обліку зпорушеннямвстановленого порядку та (ii) перекручування в обліковій або звітнійдокументації.
			На думку суду, на ведення податковогообліку з порушеннямивказує безпідставнедекларування платником податку витрат/податкового кредиту за операціями з фіктивнимипідприємствами.
			Перекручування в обліковій/звітній документації, як вважаєсуд, підтверджуютьсявисновком судово-бухгалтерськоїекспертизи, згідно з якимбухгалтерський обліквівся неналежним чином:переплутувалися номерирядків, касова книгавелася з порушеннями.
2	необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки	Чорнухинський районний суд Полтавської області	Неподання директором річної декларації з податку на прибуток і трьох місячних декларацій з ПДВ вказує на наявність умислу на ухилення від сплати податків.
3	необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки	Андрушівський районний суд Житомирської області	Неперехід на загальнусистему оподаткуванняпри перевищеннімаксимальнодозволеного  розмірувиручки длязастосування спрощеноїсистеми оподаткуваннявказує на наявністьу мислу на ухилення відсплати податків.

Як бачимо, навіть дуже скромна вибірка судових рішень показує, наскільки винахідливими можуть бути суди і, звичайно ж, слідчі органи, при вирішенні питання про наявність умислу на ухилення від сплати податків.

По материалам: необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки