Частиною 4 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) встановлено, що, зокрема, фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Згідно з п. 3.4 розд. ІІІ Порядку обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міндоходів від 19.09.2013 р. № 494, та постановою правління Пенсійного фонду від 19.09.2013 р., Пенсійний фонд щомісяця надає Державній податковій службі України дані про пенсіонера за віком, інваліда, дату встановлення пенсії, встановлення (втрати) інвалідності.

На підставі інформації, отриманої в Пенсійному фонді, в реєстрі страхувальників встановлюються/знімаються відповідні ознаки, зокрема, «фізична особа – пенсіонер за віком», або «особа з інвалідністю».

Оскільки Законом № 2464 не передбачено пропорційного розрахунку бази нарахування ЄСВ для фізичних осіб – підприємців, то місяць, в якому втрачено статус «особи з інвалідністю» є базовим звітним періодом для таких категорій платників.

Таким чином, фізична особа – підприємець зобов’язана сплачувати ЄСВ за місяць, в якому було втрачено статус «особи з інвалідністю».