В обов’язковому порядку надають відпустку без збереження зарплати до 30 к. дн. щорічно за бажанням працівника — пенсіонерам за віком та інвалідам III групи.

За сімейними обставинами та з інших причин працівникові надають відпустку без збереження зарплати на термін, обумовлений угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 к. дн. на рік.

Обов’язкова умова — згода сторін.

Працівник у заяві про надання цієї відпустки має зазначити сімейні обставини чи інші причини, що спричинили потребу в такій відпустці. Законодавство не встановлює перелік причин. Адже важливість їх залежить від конкретних обставин, які можуть скластися в житті працівника. Тому остаточне рішення щодо надання відпустки з урахуванням обставин приймає роботодавець.

Відпустку без збереження зарплати оформлюйте наказом, в якому вказуйте підстави для надання такої відпустки та її тривалість.

Якщо працівник має право на відпустку без збереження заробітної плати за декількома підставами, то, використавши відпустку за однією підставою, він може використати відпустки також за іншої підстави.

Відпустку без збереження заробітної плати, не використану в поточному році, на наступний рік не переносять.

Пенсіонер, який працює, має право на відпустку без збереження заробітної плати:

• в обов’язковому порядку тривалістю до 30 календарних днів щорічно;
• за згодою з роботодавцем тривалістю не більше 15 календарних днів на рік.

[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].