Начиная с 01.01.11 г., в соответствии с абз. «д» п. 176.2 Налогового кодекса (далее — НК) налоговый агент обязан подавать в орган ГНС по месту своей регистрации налоговую декларацию по налогу на доходы физических лиц (далее — НДФЛ) за базовый налоговый период, который равен календарному месяцу. В этой декларации указываются сведения об общих суммах доходов, начисленных в пользу налогоплательщиков, и общих суммах НДФЛ, удержанных из этих доходов, а также об объемах перечисленного налога в бюджет.
Налоговая декларация подается в течение 20 календарных дней, следующих за последним календарным днем отчетного месяца (пп. 49.18.1 НК). Согласно п. 57.1 НК сумма налогового обязательства, указанная в налоговой декларации, должна перечисляться в бюджет в течение 10 календарных дней, следующих за последним днем предельного срока, предусмотренного для представления такой декларации.
Учитывая, что в соответствии с п. 18.1 НК на налогового агента возложена обязанность перечисления НДФЛ в бюджет от имени и за счет средств налогоплательщика, такой налоговый агент должен в указанные сроки перечислить в бюджет сумму НДФЛ с начисленной, но не выплаченной заработной платы. Так, НДФЛ с начисленной, но не выплаченной заработной платы за январь 2011 года следует перечислить в бюджет до 03.03.2011 г. (включительно).
Суммы налоговых обязательств по НДФЛ, указанные в налоговой декларации, являются согласованными суммами налоговых обязательств налогового агента, поэтому в случае их неполной или несвоевременной уплаты начисляется пеня и к налоговому агенту применяются штрафы:
— при задержке перечисления НДФЛ в бюджет до 30 календарных дней включительно — в размере 10% погашенной суммы налогового долга;
— при задержке более 30 календарных дней — в размере 20% такой суммы (п. 126.1 НК).
сдаю отчеты с пустыми графами, работники оформлены на пол-ставки
Подскажите кто нибудь, как правильно расчитать сумму НДФЛ на невыплаченные соцстраховские больничные, мне гл.бух уже мозг съела. Вот если например начислены больничные, часть которых 300, за предыдущий месяц, в котором база НДФЛ была 1300(НСЛ применилась), и соответственно НДФЛ за пред.месяц пресчитало уже неучитывая НСЛ (база 1600).
КАК МОЖНО ПОКАЗАТЬ НДФЛ НА ЭТИ 300 грн. Мне предлагают, пересчитывать НДФЛ на больн.соцстраха пропорционально начислений соцстраха от общей суммы начислений и отдельно по базам периодов действия, учитывая уже взятый НДФЛ по такой же схеме!!!!!!!
Обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) ПДФО до бюджету відповідно до пп. 168.1.1 ПКУ покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку і зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 167 ПКУ.
Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету передбачено ст. 168 ПКУ, відповідно до якої податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України.
Відповідно до ст. 64 Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб, який сплачується податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.
Згідно з пп. 168.4.3 ПКУ суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб, за такий відокремлений підрозділ усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах Держказначейства за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.
Згідно з п. 63.2 ПКУ платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних органах державної податкової служби за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, органи державної податкової служби за місцезнаходженням таких об'єктів у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.
Враховуючи вищевикладене, податок на доходи фізичних осіб, який сплачується юридичною особою – підприємством, зараховується до відповідного місцевого бюджету за своїм місцезнаходженням (розташуванням) та до бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) неуповноважених підрозділів в обсягах податку, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичним особам – працівникам таких неуповноважених підрозділів.
Що стосується подання звітності, то відповідно пп. «б» п. 176.2 ПКУ особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами Кодексу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.
Згідно із пп. 14.1.180 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до органу державної податкової служби за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.
Ольга Пономаренко
http://pro1c.org.ua/redirect.php?http://www.profiaudit.com.ua/
Звертаємо увагу податкових агентів на зміни внесені в Податковий кодекс України Законом України від 07.07.2011 року № 3609-ІV «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України».
Зокрема, у пункті 164.6 статті 164 Податкового кодексу України, встановлено порядок визначення бази оподаткування при нарахуванні доходів у вигляді винагороди за ці вільно-правовими договорами.
З моменту набрання чинності зазначеним законом, при нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Нагадаємо, що на відміну від попередньої редакції Податкового кодексу України, доходи фізичних осіб, одержувані за договорами цивільно-правового характеру, оподатковувались податковим агентом при їх нарахуванні без виключення з нарахованої суми ЄСВ.
Відповідно до п. І Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3609, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім окремих змін, внесених до Податкового кодексу України пунктом 1 розділу I цього Закону. Закон № 3609 надруковано у газеті «Голос України» від 05.08.2011 року.
http://pro1c.org.ua/redirect.php?http://www.kyivsta.gov.ua/news/2011/08/0815_13.htm
Якщо податковий агент нараховує дохід, але його не виплачує, податок має бути утриманий і перерахований до бюджету протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця. Такі зміни внесено Законом №3609-VI від 7 липня 2011 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" до статті 168.
А саме пункт 168.1 доповнено підпунктом 168.1.5 такого змісту:
«168.1.5. Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду».
http://pro1c.org.ua/redirect.php?http://zak.sta.gov.ua/news/z-neviplachenogo-dohodu-potribno-splachuvati-podatok-na-dohodi-fizichnih-osib
Изменения согласно Закону Украины № 3609-VI от 07.07.2011г., который внес изменения в Налоговый кодекс и другие законодательные акты:
- Расширение перечня лиц, которым увеличен доход, дающий право на налоговую социальную льготу. Теперь одинокая мать (отец), вдова (вдовец) или опекун, попечитель смогут воспользоваться увеличением размера дохода, дающего право на льготу. Следовательно, с августа месяца право на применение налоговой социальной льготы в размере 705,25грн, в соответствии нормами пп.169.4.1 Налогового кодекса, такое физическое лицо - налогоплательщик, имеет работник, у которого заработная плата на протяжении отчетного налогового месяца не превышает 1320 грн. кратно количеству детей. Например, если у одинокой матери имеется двое детей до 18 лет, то она имеет право на налоговую социальную льготу в размере 1410,50грн.(705,25*2 детей) при условии, что ее заработная плата не превышает 2640грн (1320*2 детей). При этом, в том месяце, когда начисленный размер заработной платы превышает установленный законодательством уровень, налоговая социальная льгота не применяется. До августа месяца данная категория плательщиков пользовалась льготой, если доход не превышал 1320грн.
- Установлены сроки уплаты в бюджет удержанного налога, если доход начислялся, но не выплачивался. На основании внесенных изменений в случаях, когда налоговый агент начислил налогооблагаемый доход, в течение следующего месяца не выплачивает его, то удержанный налог он должен перечислить в бюджет в сроки, установленные для месячного налогового периода. Например, если зарплата за июль в августе не выплачена, налог следует перечислить не позже 30 августа, т.е. в течение 30 календарных дней, следующих за последним днем отчетного месяца.
Изменения так же дают возможность плательщикам налога с доходов физических лиц, которые не успели по результатам прошлого года до 1 мая текущего года воспользоваться правом на налоговый кредит, подать налоговую декларацию по месту проживания до конца 2011 года.
До 01.01.2011 р. порядок сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб визначався Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-ІV (далі – Закон № 889).
Згідно з пп. 16.3.2 Закону № 889 юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх підрозділів, а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, повинні були сплачувати (перераховувати) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства України.
З метою забезпечення однозначного трактування окремих норм Закону № 889 в частині порядку сплати (перерахування) податку до бюджету наказом ДПАУ від 22.04.2004 р. № 232 було затверджено Податкове роз'яснення щодо порядку сплати (перерахування) податку з доходів фізичних осіб до бюджету.
Положення цього Податкового роз’яснення, зокрема, визначали, що замість структурних підрозділів, які не включені до ЄДРПОУ та не наділені повноваженнями щодо нарахування і сплати податку з доходів фізичних осіб, на обліку в органах державної податкової служби за місцезнаходженням таких структурних одиниць повинні перебувати господарські організації як платники окремого податку та сплачувати податок до відповідного місцевого бюджету.
Починаючи з 01.01.2011 р. Закон № 889 втратив чинність і порядок оподаткування ПДФО регламентується р. IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ.
Положення ПКУ дали визначення поняттю «відокремлений підрозділ» та додали плутанини в порядку сплати ПДФО.
Если работник воспользовался льготой по налогу на доходы физических лиц, но не имел на это права, он однозначно нарушил пп. 169.2.3 Налогового кодекса Украины.
Дабы работодатель и в дальнейшем не применял к доходу работника налоговую соцльготу, ему следует написать заявление об отказе от такой льготы, в котором указать месяц, в котором произошло такое нарушение.
На основании такого документа предприниматель должен начислить и доудержать:
— сумму недоплаты по налогу на доходы;
— штраф в размере 100% от суммы этой недоплаты.
Эти суммы нужно удержать за счет ближайшей выплаты дохода такому налогоплательщику. Если же сумма выплаты недостаточна — доудержать нужно за счет последующих выплат.
Если неправомерное применение работником налоговой льготы началось в предыдущем квартале, оно имело место и в форме № 1ДФ за предыдущий отчетный квартал. Вместе с тем работодатель делал все расчеты налога на доходы правильно (согласно поданному работником заявлению). Поэтому определять налог на доходы по-другому он не имел права. Значит, нет и оснований для предоставления уточняющего расчета по форме № 1 ДФ за предыдущий квартал.
Получив от работника заявление об отказе от льготы, работодатель делает перерасчет налога за периоды, в которых сотрудник неправомерно ею пользовался. Таким образом, удержание недоплаты следует отразить в форме № 1 ДФ за тот период, в котором его фактически сделают. Так, если работодатель доудержит сумму налога на доходы текущем квартале, то в форме № 1 ДФ такая сумма пополнит показатели налога на доходы в графах «4а» и «4». Поскольку штраф — не налог на доходы, в форму № 1 ДФ его вносить не нужно.
О перерасчете НДФЛ:
В ст. 169 НКУ предусмотрено два вида перерасчета НДФЛ: обязательный и добровольный. Случаи обязательного проведения перерасчета указаны в пп. 169.4.2 НКУ:
– по результатам каждого отчетного налогового года в момент начисления заработной платы за последний месяц отчетного года;
– при проведении расчета за последний месяц применения налоговой социальной льготы в случае изменения места ее применения по самостоятельному решению налогоплательщика или в случаях, определенных пп. 169.2.3 НКУ;
– при проведении окончательного расчета с налогоплательщиком, прекращающим трудовые отношения с работодателем.
Кроме этого, пп. 169.4.3 НКУ предусмотрено, что работодатель имеет право осуществлять перерасчет сумм начисленных доходов и удержанного налога за любой период и в любых случаях для определения правильности налогообложения.
При перерасчете заработной платы работника, который в течение отчетного года пользовался НСЛ, необходимо:
– проверить основания для применения НСЛ (наличие заявления работника о применении льготы и подтверждающих документов) – п. 169.1–169.3 НКУ;
– уточнить начисленные в течение отчетного года месячные доходы в виде заработной платы с учетом «переходящих» выплат (отпускных, больничных и т. д.), которые с целью определения предельной суммы заработной платы, дающей право на НСЛ, относятся к месяцам, за которые они начислены, – пп. 169.4.1 НКУ;
– рассчитанную по каждому месяцу отчетного года сумму заработной платы сравнить с предельным размером заработной платы, дающим право на НСЛ, – пп. 169.4.1 НКУ;
– по каждому месяцу определить базу налогообложения путем уменьшения начисленной заработной платы на сумму ЕСВ и сумму НСЛ в случае наличия права на нее, рассчитать сумму НДФЛ – п. 164.1–164.6 НКУ;
– произвести расчет годовой суммы НДФЛ путем суммирования сумм налогов, определенных по результатам перерасчета каждого отдельного месячного налогооблагаемого дохода;
– сравнить рассчитанную сумму НДФЛ с суммой налога, которая фактически удержана за год.
В результате перерасчета НДФЛ может образоваться как недоплата, так и переплата налога. Согласно пп. 169.4.4 НКУ, если в результате осуществленного перерасчета возникает недоплата удержанного налога, то сумма такой недоплаты взыскивается работодателем за счет суммы любого налогооблагаемого дохода (после его налогообложения) за соответствующий месяц, а в случае недостаточности суммы такого дохода – за счет налогооблагаемых доходов следующих месяцев, до полного погашения суммы такой недоплаты. Если в результате проведения окончательного расчета с плательщиком налога, прекращающим трудовые отношения с работодателем, возникает сумма недоплаты, превышающая сумму налогооблагаемого дохода плательщика налога за последний отчетный период, то непогашенная часть такой недоплаты включается в состав налогового обязательства плательщика налога по результатам отчетного налогового года и уплачивается самим плательщиком.
Случай возможной переплаты НДФЛ, выявленной по результатам проведенного перерасчета, нормами НКУ не предусмотрен. Но если это случится, предприятие вправе учесть переплату при расчете (удержании) НДФЛ за следующие месяцы. Если же работник прекращает с предприятием трудовые отношения, то предприятие должно вернуть причитающуюся физическому лицу сумму НДФЛ.
Также следует обратить внимание на то, что после внесения в НКУ изменений Законом № 3609, в соответствии с пп. 169.4.2 Кодекса работодатель осуществляет обязательный перерасчет НДФЛ с учетом положений абз. 3 п. 167.1 НКУ. Согласно указанной норме плательщики налога, которые подают налоговые декларации за налоговый (отчетный) период в соответствии с пп. «є» п. 176.1, ст. 177 и 178, применяют ставку налога 17 % к части среднемесячного дохода, превышающего десятикратный размер минимальной заработной платы, установленной на 1 января налогового (отчетного) года. Размер среднемесячного годового налогооблагаемого дохода рассчитывается как сумма общих месячных налогооблагаемых доходов, поделенная на количество календарных месяцев, в течение которых налогоплательщиком были получены такие доходы в налоговом (отчетном) году, за который осуществляется декларирование.
По материалам ЛІГА:ЗАКОН
Изменения по НДФЛ которые вступают в силу с 01.01.2012 г.:
Порядок налогообложения инвестиционной прибыли физлиц
Пункт 165.1 НКУ дополнен новым пп. 165.1.50, в соответствии с которым в перечень доходов, которые не будут учитываться при расчете общего месячного (годового) налогооблагаемого дохода, будут включаться доходы от операций по конвертации ценных бумаг в случае, если их обмен будет осуществляться по обычным ценам или по стоимости чистых активов в расчете на одну ценную бумагу, которые не приводят к отчуждению инвестиций и проводятся с ценными бумагами института совместного инвестирования (далее — ИСИ).
Напомним, что по результатам 2011 года физлица будут иметь право уже не на налоговый кредит, а на налоговую скидку, порядок и условия предоставления которой предусмотрены ст. 166 НКУ.
Ставка НДФЛ в размере 5 % будет применяться теперь и к доходу, выплачиваемому компанией, управляющей активами ИСИ, на размещенные активы в соответствии с законом, включая доход, который выплачивается (начисляется) эмитентом в результате выкупа (погашения) ценных бумаг ИСИ. Такой доход определяется как разница между суммой, полученной от выкупа ценных бумаг ИСИ и суммой денежных средств или стоимости имущества, уплаченной налогоплательщиком продавцу (в т. ч. эмитенту) в связи с приобретением таких ценных бумаг, в качестве компенсации их стоимости (п. 167.2 НКУ).
Пункт 170.2 НКУ претерпел следующие изменения:
• для операций с деривативами установлен отдельный порядок определения инвестиционной прибыли;
• банковские металлы, приобретенные в банке, больше не подпадают под понятие "инвестиционный актив";
• в случае когда налогоплательщик осуществляет операции с инвестиционными активами с использованием услуг профессионального торговца ценными бумагами, включая и банк, обязательность исполнения функций налогового агента возлагается на такого профессионального торговца.
Изменения, касающиеся продажи недвижимости
С 01.01.2012 г. вступают в силу важные изменения, касающиеся продажи недвижимости.
Физлица, получившие в наследство или в подарок недвижимость в виде жилого дома, квартиры, или их части, комнаты, садового (дачного) дома (включая земельный участок, на котором расположены они и хозяйственно-бытовые сооружения и здания), а также земельного участка, не превышающего нормы бесплатной передачи, определенной ст. 121 ЗКУ, в зависимости от ее назначения имеют право продать такой объект с нулевой ставкой налогообложения, не дожидаясь 3-х лет после наследования согласно новому абзацу, внесенному в п. 172.1 НКУ.
Следовательно, если начиная с 1 января 2012 года будет продаваться или обмениваться унаследованная недвижимость, указанная в п. 172.1 НКУ, то условие владения нею на правах собственности более трех лет уже необязательно, т. к. объектом обложения НДФЛ она уже не является.
Изменения, связанные с новыми размерами прожиточного минимума трудоспособных лиц и минимальной заработной платы, установленными по состоянию на 01.01.2012 г.
Далее рассмотрим изменения, связанные с установлением на 01.01.2012 г. новых размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц и минимальной заработной платы.
1. Согласно ст. 12 Законопроекта № 9000, который принят ВРУ 22.12.2011 г. в 2012 году прожиточный минимум на одно лицо в расчете на месяц устанавливается в размере: с 1 января — 1017 грн., с 1 апреля — 1037 грн., с 1 июля — 1044 грн., с 1 октября — 1060 грн., с 1 декабря — 1095 грн. и для тех, кто относится к основным социальным и демографическим группам населения;
– детей в возрасте до 6 лет: с 1 января — 893 грн., с 1 апреля — 911 грн., с 1 июля — 917 грн., с 1 октября — 930 грн., с 1 декабря — 961 грн.;
– детей в возрасте от 6 до 18 лет: с 1 января — 1112 грн., с 1 апреля — 1134 грн., с 1 июля — 1144 грн., с 1 октября — 1161 грн., с 1 декабря — 1197 грн.;
– трудоспособных лиц: с 1 января — 1073 грн., с 1 апреля — 1094 грн., с 1 июля — 1102 грн., с 1 октября — 1118 грн., с 1 декабря — 1134 грн.;
– лиц, утративших трудоспособность: с 1 января — 822 грн., с 1 апреля — 838 грн., с 1 июля — 844 грн., с 1 октября — 856 грн., с 1 декабря — 884 грн.
В статье 13 Законопроекта № 9000 предлагается установить на 2012 год минимальную заработную плату (далее — МЗП) на уровне прожиточного минимума трудоспособного лица:
– в месячном размере: с 1 января — 1073 грн., с 1 апреля — 1094 грн., с 1 июля — 1102 грн., с 1 октября — 1118 грн., с 1 декабря — 1134 грн.;
– в почасовом размере: с 1 января — 6,43 грн., с 1 апреля — 6,56 грн., с 1 июля — 6,61 грн., с 1 октября — 6,7 грн., с 1 декабря — 6,8 грн.
2. Когда Законопроект № 9000 обретет силу закона, то стоимость подарка, не превышающего 50 % МЗП (в расчете на месяц), установленной на 1 января отчетного налогового года, за исключением денежных выплат в любой сумме (пп. 165.1.39 НКУ), которая не будет облагаться НДФЛ в течение 2012 года, будет установлена в размере 536,50 грн.
Размер дохода, который будет облагаться НДФЛ по ставке 17 %, если в отчетном налоговом месяце такой доход плательщика превысит 10 МЗП (абз. 2 п. 167.1 НКУ) будет установлен в размере 10730 грн.
Размер налоговой социальной льготы (далее — НСЛ) при тех же условиях обретения Законопроектом № 9000 силы закона будет установлен:
• 536,50 грн. — 100 % НСЛ для лиц, определенных в пп. 169.1.1 и пп. 169.1.2 НКУ;
• 804,75 грн. — 150 % НСЛ для лиц, определенных в пп. 169.1.3 НКУ;
• 1073 грн. — 200 % НСЛ для лиц, определенных в пп. 169.1.4 НКУ.
С 01.01.2011 г. до 31.12.2014 г. НСЛ равна 50 % размера прожиточного минимума для трудоспособного лица (в расчете на месяц), установленного законом на 1 января отчетного налогового года, для любого налогоплательщика (абз. 8 подраздела 1 раздела XIX НКУ).
Согласно абз. 1 пп. 169.4.1 НКУ НСЛ применяется к доходу, начисленному в пользу налогоплательщика в течение отчетного налогового месяца как заработная плата (других приравненных к ней выплат, компенсаций и вознаграждений), если его размер не превышает суммы, равной размеру месячного прожиточного минимума, действующего для трудоспособного лица на 1 января отчетного налогового года, умноженной на 1,4 и округленного до ближайших 10 грн. (1073 грн. х 1,4 = 1502,20 грн.).
Предельный размер дохода, который будет давать право на получение НСЛ в 2012 году будет установлен на уровне 1502 грн.
Предельный размер дохода, который дает право на получение НСЛ одному из родителей в случае и в размере, предусмотренных пп. 169.1.2 НКУ, определяется как произведение суммы, определенной в абз. 1 пп. 169.4.1 НКУ, и соответствующего количества детей.
Украинский 1С форум: всё про 1С 8.3, 1С 8.2, 1С 8.1, 1С 8.0, 1С 7.7
https://pro1c.org.ua