Нормами п. 281.1 ПКУ встановлені категорії фізичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку (далі – податок), а саме:

• інваліди першої і другої групи;
• фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
• пенсіонери (за віком);
• ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
• фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 281.2 ПКУ визначено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

• для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
• для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
• для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
• для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
• для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб встановлено ст. 282 ПКУ.

Якщо власники гаражів, що знаходяться у гаражному кооперативі, належать до пільгових категорій і звільняються від сплати земельного податку, то пільга, передбачена ст. 281 ПКУ для власників земельних ділянок або землекористувачів – фізичних осіб, не поширюється на гаражні кооперативи – юридичні особи.

Таким чином, гаражний кооператив – юридична особа має сплачувати податок за земельну ділянку на загальних підставах.