Автор: Николай Азаров 22.10.13, 23:50
Відтворення матеріалу у будь-якій формі повністю або частково можливо лише з письмового дозволу http://pro1c.org.ua/redirect.php?http://www.interbuh.com.ua/ua/.
З 1 жовтня 2013 року з Державного реєстру вилучено моделі РРО, які не забезпечують передання контрольно-звітної інформації до органів Міндоходів в електронному вигляді. Усі суб’єкти господарської діяльності, у яких касова техніка не відповідає новим вимогам, отримають відповідні повідомлення до 1 листопада цього року. До 30 листопада 2013 року скасують реєстрацію касових апаратів, моделі яких не входять до оновленого Держреєстру РРО.
Як відобразити в обліку придбання РРО з модемом
Ми придбали касовий апарат із модемом для подання до Податкової електронної звітності з РРО. Як його облікувати в податковому та бухгалтерському обліку? ВІДПОВІДЬ: Власне, якихось особливостей для обліку РРО з можливістю звітувати до Податкової в електронному вигляді немає. Його обліковують як будь-який інший РРО. Основним критерієм для обліку (потрапляє він до основних засобів або МНМА) буде первісна вартість апарата. Про це ми писали в матеріалі
«Бухгалтерський та податковий облік РРО». А ось із витратами на передачу даних виникне нюанс. Про це далі.
Придбання РРО
Безумовно, РРО підприємство використовуватиме понад рік — тож маємо справу з необоротним матеріальним активом.
У податковому обліку вартісний рубіж для розмежування основних засобів і МНМА встановлено на рівні 2500 грн (пп. 14.1.138 Податкового кодексу України,
далі — ПКУ).
Якщо первісна вартість РРО не перевищує 2500 грн, його обліковують як МНМА (група 11 за п. 145.1 ПКУ).
Якщо перевищує 2500 грн — такий актив потрапляє до основних засобів. Водночас
група для нього — 4, з окремою підгрупою «електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації», для яких установлено
мінімально допустимий строк корисного використання — 2 роки (згідно з п. 145.1 ПКУ).
У бухгалтерському обліку вартісна межа встановлюється самим підприємством (зазвичай це роблять у наказі про облікову політику). Як правило, підприємства під час установлення цього критерію орієнтуються на межу, прописану в ПКУ (хоча, звісно ж, це не обов’язково).
Якщо вартість РРО не більша за встановлений підприємством критерій для МНМА, такий РРО
обліковують на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».
Якщо більша — на субрахунку
104 «Машини та обладнання» або
109 «Інші основні засоби».
Наразі ціна найпростішого РРО з модемом становить приблизно 2450 грн (у т.ч. ПДВ — 408,33 грн). Сума ПДВ до первісної вартості РРО зазвичай не входить (окрім випадків, коли підприємство не зареєстровано платником ПДВ або використовує його як в оподатковуваних, так і неоподатковуваних операціях — п. 146.5 ПКУ). Проте витрати на введення РРО в експлуатацію, його опломбування та програмування (такі послуги надаються центрами сервісного обслуговування) збільшать первісну вартість касового апарату. Тому в більшості випадків його обліковуватимуть як основний засіб у групі 4, підгрупі з мінімально допустимим строком корисного використання — 2 роки. А в бухобліку — на субрахунку 104 «Машини та обладнання».
Нарахована амортизація потрапить до витрат на збут — ряд. 06.2 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Мінфіну України від 28.09.2011 р. № 1213 (
далі — Декларація) у періоді її нарахування (п. 138.5 ПКУ). Поточне обслуговування РРО також відносять до витрат на збут.
Витрати на передачу даних
А от щодо витрат на функціонування модему касового апарату є невеличка дилема, бо передача даних модемом здійснюватиметься за допомогою сервісу пакетної радіопередачі (GPRS). Часто він асоціюється із сервісом доступу до мережі Інтернет, а тому виникає запитання:
вартість функціонування модему відносити до адміністративних (як витрати на оплату послуг зв’язку — пп. «ґ» пп. 138.10.2 ПКУ) чи до інших операційних витрат (як оплату Інтернет-послуг —
пп. «в» пп. 138.10.4 ПКУ)? На нашу думку, функціонування модему РРО за своєю суттю ближче до послуг зв’язку. Бо як такого, класичного доступу до Інтернет-мережі він не забезпечуватиме, а тому й витрати на його функціонування — передачу даних потрібно відображати у складі адміністративних витрат (ряд. 06.1 Декларації).
У бухгалтерському обліку такої дилеми не буде, бо П(С)БО 16 «Витрати» не виділяє окремо послуги зв’язку та Інтернету, тому абонплата за роботу модему потрапить до адміністративних витрат — рахунок
92 «Адміністративні витрати».
Георгій КЛЯШТОРНИЙ,
бухгалтер-експерт
газети «Інтерактивна бухгалтерія»