Відповідно до п. 255.1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води є водокористувачі - суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Згідно з п.п. 255.11.2 ПКУ рентна плата за спеціальне використання води обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об’єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

Абзацом першим п. 49.2 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Таким чином, суб’єкт господарювання, у разі укладення договору на поставку води з постачальником води, є платником рентної плати за спеціальне використання води та повинен подавати податкову декларацію з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання води), вперше за квартал, у якому такий суб’єкт господарювання здійснив використання води на інші цілі, ніж виключно власні питні і санітарно-гігієнічні потреби.