Побутову техніку відтепер можна продавати лише через касові апарати. Непомітно зроблена правка в останній редакції змін до Податкового кодексу, внесених наприкінці року, обурила підприємців. Постраждають роздрібні торгівці, а також інтернет-магазини, нагадує [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]

Невизначений перелік

З 1 січня 2017 року продаж «технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту», дозволено тільки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій. Відповідна норма міститься в [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», прийнятому в останній пленарний тиждень минулого року.

Втім, одразу норма не запрацює, бо поки що невідомо, яка саме побутова техніка потрапляє під її дію. У змінах до закону «Про захист прав споживачів» дано визначення поняття «технічно складний побутовий товар». Це «непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк».

Однак перелік таких ТСПТ повинен оприлюднити Кабінет Міністрів. Нині діє постанова Уряду «Про затвердження Порядку

гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів» від 11.04.2002 №506. До переліку товарів, що потрапляють під дію цього документа, включено різні вироби — від радіоапаратури до транспортних засобів і спортивної вогнепальної зброї.

Проте експерти зазначають, що цей порядок не призначений для цілей використання підприємцями РРО, як вимагає закон. Тож Кабмін повинен затвердити новий нормативний акт. Що ввійде до переліку — поки невідомо.

Чим гірші за інших?

Ще під час голосування проекту змін до ПК в першому читанні ініціатива викликала обурення бізнесменів. Вони наголошували, що новація «призведе до збільшення ризиків припинення господарської діяльності малим та середнім бізнесом через відсутність економічної доцільності підприємницької діяльності, скорочення робочих місць, збільшення тінізації, суттєвого зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів і наростання соціального напруження». Тому просили профільний комітет ВР вилучити цю норму до другого читання. Та законотворці не прислухалися до пропозиції.

Деякі експерти підкреслюють, що в такий спосіб торгівців зобов’язали застосовувати РРО, виходячи не з обсягу обороту, а з виду діяльності, що є невиправданим. «Чим продавці гарантійної техніки гірші за інших? Чому для інших підприємців касові апарати необхідно використовувати після мільйонних оборотів, а цим — із першої ж копійки?» — обурювався народний депутат Олександр Кірш, підозрюючи, що тут не обійшлося без лобіювання. Він також спрогнозував, що наслідком прийняття норми буде відхід бізнесу в «тінь».

Також противники зміни звертали увагу на те, що «складною технікою, яка потребує ремонту», можна назвати досить багато товарів, наприклад велосипеди. Отже, коло тих, кого торкнуться новації, може бути штучно розширено.

Крім того, в самому ПК виникнуть колізії. Адже п.296.10 ст.296 кодексу визначає, коли РРО не застосовується платниками єдиного податку. Це, зокрема, стосується фізосіб-підприємців «незалежно від обраного виду діяльності», обсяг доходу яких протягом року не перевищував 1 млн грн. За іншою ж нормою, продавець навіть кишенькових ліхтариків чи новорічних гірлянд повинен тепер мати при собі касовий апарат.

Кому вигідно?

Утім, уже зараз очевидно, що постраждають передусім невеликі інтернет-магазини та сімейний бізнес. Вони продають не дуже багато товарів і мають обмежені доходи. Водночас їм доведеться не тільки придбати РРО, а й обслуговувати його та вести бухгалтерію, бо касовий апарат потребує щоденної звітності.

Деякі аналітики вважають, що в такий спосіб влада намагається боротися з контрабандою побутової техніки, яку реалізують приватні підприємці або інтернет-магазини. Водночас наголошується: постраждають і дрібні реалізатори цілком легального товару.

Звичайно, користь новація принесе і компаніям, які продають та обслуговують РРО. Сам по собі недешевий апарат (коштує не менше ніж 6 тис. грн.) вимагає щомісячної плати за обслуговування (від 300 грн. + витрати на ймовірний ремонт), модем, еквайринг. Слід не забувати, що прилад може використовуватися не більше за 7 років. Крім того, його модель повинна бути внесена до списку дозволених РРО, який може коригуватись. Отже, ніхто не застрахований від того, що придбану модель не вилучать зі списку й не доведеться купувати нову машину.

Інша проблема полягає в тому, що, як правило, дрібні підприємці можуть торгуватися з покупцями. Натомість до РРО мають бути внесені всі товарні позиції з фіксованою ціною. Й кожен пробитий чек надсилається до податкової в режимі реального часу. При цьому штрафи за неправильний чек можуть сягати його 5-кратної суми.

Та найбільший ризик — перевірки податківців. Саме відсутність складної звітності та надмірної уваги фіскалів, а не тільки помірне оподаткування, надає основні переваги спрощеній системі. Тепер у митарів може з’явитися додаткова ділянка роботи. А багатьом реалізаторам техніки, вочевидь, буде вигідніше працювати в «тіні» або просто закритись.